Протистояння Китаю та США не схоже не «традиційну холодну війну» — The Washington Post

Напруга між США та Китаєм значно зросла. Тарифна політика колишнього американського президента Дональда Трампа все ще функціонує. Вашингтон шукає спосіб обмежити вплив китайських технологічних компаній, одночасно надаючи кошти американським фірмам. Китай намагається обмежити свою вразливість перед новими досягненнями США. В такій атмосфері можна уявити, що торгівля між країнами занепадає. Але насправді, рівень торгівлі між Китаєм та Америкою досягнув історичного максимуму, пише The Washington Post.

Такими є реалії сучасного світу. Китай і Сполучені Штати стають все більш ворожими один до одного у всіх відношеннях, але обидві країни є частиною глобальної економіки, яка глибоко взаємопов’язана та має власну динаміку. Напруження зростає, але торгівля також розвивається. Це стосується не тільки Сполучених Штатів.

Між Китаєм та Австралією зростають суперечки. Минулого року Пекін публічно оприлюднив скарги на Австралію і попередив, що краще не «робити Китай ворогом». І все ж нещодавно купівля Китаєм австралійських товарів досягла рекордно високого рівня.

Ось чому аналогії з холодною війною насправді не передають незвичайну природу сьогоднішньої конкуренції великих держав. Під час холодної війни США та Радянський Союз також розвивали торгівлю, але дуже повільно. Масштаби торгівлі між Сполученими Штатами та Китаєм розширюються швидше.

Радянський Союз не грав особливо яскравої ролі на економічній карті вільного світу. СРСР головував над жорстко контрольованим економічним блоком комуністичних країн, які не мали зв'язків з рештою планети. Здебільшого, економіка СРСР стосувалася ресурсів - нафти, газу, нікелю, міді тощо.

Китай, навпаки, глибоко інтегрований у світову економіку. Зараз це фактично провідна торгівельна країна у світі. Двадцять років тому більшість країн торгували з США. Сьогодні ситуація змінилася. Минулого року Китай витіснив Сполучені Штати як головного торговельного партнера Європейського Союзу.

Пекін потребує споживачів США для свого економічного зростання. Водночас, багатьом найбільшим компаніям США, від General Motors та Apple до Nike, потрібен китайський ринок. Ефект доступності дешевих товарів будь-якого виду для американців був тісно пов'язаний з постачанням з Китаю. Навіть якщо розглядати розширення «зеленої економіки» Сполучених Штатів, за цим теж можна побачити тінь Китаю. Сонячні панелі стали такими доступними і поширеними, оскільки багато з них виробляються в Китаї.

Сполученим Штатам знадобиться стратегія, що відображає складність цих відносин, у якій Китай є частково конкурентом, частково клієнтом, частково ворогом. Частину цього адміністрація Байдена вже реалізувала, об’єднавши союзників Америки у більш єдиному фронті проти порушення прав людини у Китаї. Але Байден також зіштовхнувся з реальністю того, що союзники США мають тісні економічні зв'язки з Пекіном. В Азії саме Пекін є головним торговельним партнером для більшості країн. Вони хотіли б мати як міцні торговельні відносини з Китаєм, так і міцні геополітичні зв'язки зі Сполученими Штатами. Змусити їх вибрати сторону може створити більше проблем, ніж вирішити.

Додаючи ще більше нюансів: Китай сильний, але він не захоплює світ. Перед ним стоять значні виклики. Він швидко «постаріє» через спадщину політики однієї дитини. Така демографічна політика досі не показала, що можна уникнути «пастки із середнім доходом», з якою зіштовхнулися економіки, які прагнуть приєднатися до «багатого світу».

Президент КНР Сі Цзіньпін розвиває державний сектор та розширює контроль над приватними компаніями. А нова рішуча зовнішня політика Китаю викликала негативну реакцію з боку його найбільших сусідів - від Індії до Австралії та Японії. Минулого тижня Філіппіни поновили оборонну угоду зі Сполученими Штатами, від якої збиралися відмовитися.

Чи може Вашингтон прийняти складність цього виклику? США зіштовхнулися з економічною силою, яка, на відміну від Німеччини та Японії, не залежить від гарантій американської безпеки. Америка зіштовхнулася з новою великою державою, яка не є демократією і має інші цінності та переконання. Це не нова «холодна війна», а щось набагато складніше: «холодний мир», резюмує видання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Блінкен висловив занепокоєння у зв'язку з різким зростанням ядерного арсеналу Китаю

Зростання активності Сполучених Штатів у Південно-Східній Азії, регіоні, який відіграє вирішальну роль у їхній стратегії протистояння з КНР, сприймається Пекіном як спроба Вашингтона перетягнути на свій бік сусідні держави та «зірвати регіональний мир і стабільність». Однак збільшення власної економічної та геополітичної ваги робить Пекін дедалі сміливішим і наполегливішим як у відносинах із іншими державами, так і в протистоянні зі США. Подробиці — у статті Наталії Бутирської «Піднебесна завдає удару у відповідь Сполученим Штатам».