Відтоді, як минулого тижня конфлікт Ізраїлю та Палестини загострився, президент США Джо Байден опинився у важкому становищі. Його адміністрація використовувала дипломатію в надії досягти режиму припинення вогню, одночасно підтримуючи право Ізраїлю на захист від атак, пише Bloomberg.
Байден «м'яко» посилив тиск на ізраїльтян, заявивши, що очікує деескалації протягом найближчого часу. Ізраїльський прем'єр-міністр Беньямін Нетаньяху відповів, що наразі не збирається припиняти операцію проти ХАМАС.
Припинення вогню, швидше за все, неминуче. Так закінчилися і попередні загострення конфлікту між ХАМАС та Ізраїлем. Але закінчення військових атак буде лише «передмовою» до наступної війни, оскільки ХАМАС поповнює бойові запаси, не відмовляючись від своїх намірів.
Ізраїль також навряд чи зможе «вигнати» ХАМАС із сектору Гази. Країна має потужну військову силу, але не має достатньо політичної волі знову зайняти смугу землі, яку Ізраїль звільнив у 2005 році. Тому країна фактично постійно в очікуванні ескалації.
Однак такий «ліміт» ізраїльської стратегії не повинен обмежувати дипломатію США. Байдену потрібно знайти вдале рішення, щоб врегулювати конфлікт, можливо навіть «звільнити» сектор Гази від ХАМАС. Це може стати необхідною умовою досягнення миру.
Сьогодні палестинці в секторі Гази певною мірою є заручниками ХАМАС. Байден повинен розробити політичну стратегію, яка допоможе «звільнити» палестинське населення.
Першим кроком мають стати переговори про припинення вогню. Але Байден повинен уникати помилки колишнього державного секретаря Джона Керрі, який у 2014 році намагався домовитись про припинення вогню з більш поміркованими «союзниками» ХАМАС, такими як Катар та Туреччина. Можливо, Байдену доведеться почати діалог із Єгиптом, лідеру якого довіряють ізраїльтяни.
Швидше за все, варто контролювати те, щоб допомога на відновлення сектора Гази дійсно працювала ефективно. Це може бути зроблено шляхом надання повноважень органам Палестинської адміністрації на Західному березі або співпраці з арабськими союзниками, які вже досягли дипломатичних домовленостей з Ізраїлем, такими як Об'єднані Арабські Емірати. Так чи інакше, палестинці потребують допомоги.
Також необхідно переглянути фінансування Агентства Організації Об'єднаних Націй з надання допомоги та організації робіт. З 2007 року, коли ХАМАС захопив сектор Гази, агентство діяло як неофіційне відділення місцевого уряду. Можливо, фінансова допомога США повинна бути зумовлена «видаленням» членів ХАМАС з фонду.
У середньостроковій перспективі Байден повинен спробувати відродити палестинське громадянське суспільство та виборчу політику. З 2006 року виборів у Палестині не було. Минулого місяця лідер Палестинської адміністрації Махмуд Аббас скасував заплановані вибори, а Європа та США майже ніяк не відреагували на це рішення. Аббас, ймовірно, залишиться при владі ще на кілька років. Байден повинен почати планувати вибори вже після того, як Аббас покине свою посаду.
При цьому, єдиний стійкий спосіб налагодити своє життя лежить в руках самих палестинців. Однак це буде важким завданням. У березні, ще до початку поточних бойових дій, опитування Палестинського центру досліджень політики показало, що 30% респондентів готові підтримати ХАМАС на наступних виборах.
Старший науковий співробітник Вашингтонського інституту близькосхідної політики Гейт аль Омарі вважає, що найкращим шляхом можуть стати саме чесні та відкриті вибори, які могли б привести до влади нових, більш поміркованих лідерів, адже Аббас, для прикладу, фактично очистив свій режим від «інакодумців».
США протягом тривалого часу не займалися палестинською демократією. Останній американський президент, який визначив це пріоритетом, Джордж Буш-старший, не зміг досягнути поставлених цілей, адже він дозволив ХАМАС взяти участь у виборах до законодавчих органів у 2006 році, не вимагаючи при цьому їх роззброєння. Це була помилка. Але Буш мав рацію стосовно того, що стабільний мир між Палестиною та Ізраїлем неможливий, доки палестинський народ не зможе притягнути до відповідальності власних лідерів, резюмує видання.
Військовий конфлікт між Ізраїлем і терористичним угрупуванням ХАМАС все ще триває. Зусилля міжнародних посередників не приносили ніяких результатів і за стіл переговорів ніхто так і не сів.
Про причини нової ескалації і тому, чи переросте вона в повноцінну війну, читайте в статті Олександра Хребта « Тисяча і один ракетний удар » в ZN.UA.