Приклад України, Лівії і Ірану не переконає КНДР відмовитись від ядерної зброї - WP

Чи віддасть Північна Корея свої ядерні бомби? Відповідь на це питання може з'явитися на горизонті в п'ятницю після того, як південнокорейський президент Мун Чже Ін зустрінеться з диктатором півночі Кім Чен Ином. Попри те, що Пхеньян оголосив про зупинку ядерних і ракетних випробувань, а також про закриття об'єктів, на яких проводилися ядерні тести, поки немає ознак того, що він відмовится від збереження вже існуючого ядерного арсеналу чи припинить виробляти ракети.

Про це пише видання Washington post, додаючи, що президенту США Дональду Трампу і його південнокорейському колезі буде дуже важко переконати Кім Чен Ина знищити весь арсенал. У минулому інші країни, які мали ядерну зброю чи збиралися її будувати, відмовилися він неї в обмін на компенсацію чи пом'якшення санкцій. Але жоден з цих попередніх досвідів не можна застосувати у випадку КНДР, яка зайшла далі і з більшим завзяттям, ніж будь-хто інший.

Видання перелічує випадки, у яких Вашингтон добився успіху в політиці денуклеризації. І які висновки з них може зробити Пхенян.

Першим прикладом Washington Post називає Лівію. Незадовго до того, як стати радником з національної безпеки президента США, Джон Болтон сказав в інтрев'ю для Radio Free Asia, що ядерні переговори з Північною Кореєю повинні бути схожими на дискусії з Лівією, яка на початку 2000-х демонтувала свою ядерну програму. Західні країни скасували каральні заходи і виключили Лівію зі списку країн, які спонсорують тероризм, після того, як Муаммар Каддафі виконав обіцянку віддати ядерні матеріали, компоненти для зброї і креслення бомб, які його країна купила на чорному ринку.

"Якщо ця зустріч відбудеться, ми повинні добиватися, щоб дискусія була схожа на ту, яку ми вели з Лівією 13 чи 14 років тому. Розмова повинна йти про те, щоб спакувати їхню ядерну програму і відпарвити в Оук-Рідж, штат Теннесі, де зберігається і лівійська програма", - говорив Болтон.

"Якщо ж розмова буде про будь-що інше, тоді ці переговори - лише прикриття для Північної Кореї, яка буде й далі працювати над розгортанням ядерної зброї", - додав він.

Але аналітики кажуть, що лівійський сценарій може якраз завадити досягненню будь-якого результату на переговорах з Пхеньяном. Кім Чен Ин став диктатором своєї країни через кілька тижнів після того, як Каддафі жорстоко вбили повстанці в жовтні 2011 року. КНДР неодноразово вказувало на смерть лівійського лідера як на виправдання розвитку своєї ядерної програми на тлі "загроз" з боку США.

"Режими Садама Хусейна і Муаммара Каддафі не могли уникнути долі знищення після втрати основ для ядерних розробок і відмови від ядерних програм відповідно до домовленостей, які вони уклали під тиском США і Заходу, зацікавлених у зміні режиму", - оголосила "Північнокорейська Центральна агенція новин" після четвертих ядерних випробувань в січні 2016 року.

Деякі експерти вважають, що приклад Ірану може бути найкращим для денуклеризації Півнчної Кореї. Країна уклала угоду зі США, Британією, Росією, Францією, Німеччиною і Китаєм про згортання ядерної програми у обмін на мільярди доларів у вигляді ослаблення санкцій.

Погодившись обмежити збагачення урану впродовж 10 років, Іран закрив сотні центрифуг і віддав майже всі запаси ядерних матеріалів, придатних для виготовлення зброї. Він зупинив реактор важкої води, який міг бути викорстаний для виробництва плутонію, придатного для використання в зброї. Тегеран також погодився на жорсткий режим моніторингу, який дозволяє МАГАТЕ проводити перевірки будь-якого підозрілого для організації місця.

Попри економічну вигоду, Іран також зберіг обличчя, закріпивши за собою право продовжувати ядерну програму для мирних цілей. І деякі експерти вважають, що це може бути привабливим пунктом для Пхеньяна.

Скептики ж кажуть, що північнокорейська програма надто просунулася вперед, щоб чекати відмови КНДР від неї. Крім того, вигода для багатого на нафту Ірану від зняття санцій була очевидною. Кім Чен Ин же керує розбитою економікою, якій бракує реального виробництва. Тому він може попросити значно більшу винагороду за свою ядерну зброю.

Видання також звертає увагу на те, як Україна відмовилася від ядерного арсеналу. Власне, Київ, Мінськ і Астана успадкували тисячі ядерних боєголовок від СРСР після розпаду комуністичної імперії в 1991 році. Але США переконали їх передати свою зброю Росії у обмін на економічну підтримку і гарантії безпеки.

Аналітики кажуть, що у трьох країн не було очевидних безпекових причин зберігати ядерні арсенали. А пам'ять про Чорнобильську катастрофу вплинула на рішення України відмовитися від такої зброї. Південно-Африканська республіка теж мала значні запаси урану і збудувала півдесятка ядерних боєголовок. Але країна добровільно віддала їх і закрила програму після кінця апартеїду. Тож ці приклади теж навряд чи можна використати на переговорах з КНДР.

Довкола денуклеаризації Північної Кореї точиться чимало розмов та чуток. Так, президент Південної Кореї Мун Чже Ін зазначив, що Кім Чен Ин готовий до "повного ядерного роззброєння" навіть без виконання вимог провиведення американських військ із регіону, які попередньо висував.

А китайські видання писали, що лідер КНДР висунув дві умови для здійснення денуклеаризації: збереження політичної системи його країни і компенсації з американської сторони.

Усе це відбувається на тлі підготовки до зустрічі Кім Чен Ина та президента США Дональда Трампа. За словами очільника Білого дому, зустріч із північнокорейським диктатором може відбутися в червні, однак наразі невідомо де саме. Очільник Білого дому розглядає п'ять ймовірних місць для проведення зустрічі з головою КНДР Кім Чен Ином.

Детальніше про ядерну загрозу КНДР і її вплив на систему міжнародних відносин читайте в матеріалі Віктора Константинова "Корейська "корозія" режиму нерозповсюдження" в тижневику "Дзеркало тижня. Україна".