Президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що відмовляється від зустрічі з прем'єр-міністром Вірменії Ніколом Пашиняном у Брюсселі через те, що вірменська сторона запропонувала залучити до переговорів президента Франції Еммануеля Макрона. Алієв незадоволений реакцією Франції на недавнє загострення конфлікту між Вірменією та Азербайджаном і не бажає, щоб Макрон брав участь у мирних переговорах як посередник. Про це повідомляє DW.
«Зустріч мала відбутися в Брюсселі 7 грудня. Однак учора Хікмет Гаджієв (помічник Ільхама Алієва - ред.) повідомив мені, що з ним зв'язалися з офісу (глави Євроради - ред.) Шарля Мішеля. Повідомлялося, що прем'єр-міністр Вірменії може дати згоду на цю зустріч тільки в тому випадку, якщо на ній буде присутній президент Франції Еммануель Макрон. Це означає, що зустріч не відбудеться», - заявив азербайджанський президент на міжнародній конференції у Баку.
Алієв пояснив своє рішення реакцією Франції на недавнє загострення конфлікту між Вірменією та Азербайджаном.
«Менше ніж через тиждень після зустрічі в Празі президент Макрон у своєму інтерв'ю розкритикував Азербайджан і звинуватив нас у тому, чого ми не робили. Після цього була відома резолюція Сенату Франції, яка є абсолютно неприйнятною і образливою. Далі була ще одна антиазербайджанська резолюція Національної асамблеї Франції, а потім - спроба Франції атакувати нас через саміт Франкофонії (Міжнародної організації франкомовних країн - ред.). Це неприйнятно, оскільки Франкофонія є гуманітарною організацією», - заявив Алієв.
6 жовтня Нікол Пашинян та Ільхам Алієв у присутності Макрона та Шарля Мішеля зустрілися у столиці Чехії.
15 листопада Сенат Франції ухвалив резолюцію під назвою «Застосування санкцій проти Азербайджану та його негайний вихід з території Вірменії, вимога дотримання угоди про припинення вогню від 9 листопада 2020 року та сприяння всім ініціативам, спрямованим на встановлення міцного миру між двома країнами».
У резолюції Франкофонії «Про кризові ситуації в зоні франкомовних країн, їх подолання та зміцнення миру» була висловлена солідарність з членом організації.
Чергове загострення між Азербайджаном і Вірменією почалося в середині вересня. Після війни у 2020 році і укладення «мирного договору» у азербайджанців залишилися претензії до сусідів. Зокрема, Азербайджан вважає, що "Армія оборони" в Карабаху - це вірменські війська, які не мають перебувати «на його території». Крім того, він наполягає на якнайшвидшому створенні "Зангезурського коридору", який має стати транспортною артерією на території Вірменії між основною частиною Азербайджану та Нахічеванською автономною республікою.
Які наслідки для України матиме ескалація азербайджансько-вірменського конфлікту? Про це читайте у статті Володимира Кравченка «Які ризики несе для України військове зіткнення між Азербайджаном і Вірменією?».