Одна людина буде в захваті від останніх поступок президента Франції Еммануеля Макрона, покликаних зупинити протести "жовтих жилетів", які загрожують поставити його уряд на коліна. На жаль, це не француз, а італієць. Заступник прем'єр-міністра Італії євроскептик Маттео Сальвіні від радості буде потирати руки, пише видання Financial Times.
Макрон пообіцяв підняти мінімальну заробітну плату і пенсію, скасувати оподаткування виплат за понаднормову роботу, додатково до введеного раніше мораторію на підвищення податку на паливо. Ці кроки приведуть до того, що в 2019 році дефіцит держбюджету Франції складе близько 3,5% ВВП. Цей показник значно вище, ніж італійський, і явно порушує обмеження, встановлені ЄС.
Рим перебуває в протистоянні з Брюсселем через його бюджетний план, в якому передбачено дефіцит 2,4% ВВП. Європейська комісія заявила, що запропонований бюджетний план є безпрецедентним порушенням фіскальних правил ЄС і вимагає змін. Конфронтація може втягти Італію в повномасштабну фінансову кризу, яка може поставити під загрозу її членство в єврозоні. Тепер же Рим зможе вказати на ситуацію в Парижі і вимагати поблажливості.
У президента Макрона не було іншого вибору, крім як вирішувати свої політичні проблеми шляхом виділення грошей. Вимоги "жовтих жилетів" багато в чому є туманними, тим не менше всі вони хочуть миттєвого підвищення рівня життя людей з мінімальною заробітною платою. Замість того, щоб обтяжувати роботодавців більш високими витратами, уряд виплачуватиме премії за понаднормову роботу.
Принаймні наразі Макрон сповнений рішучості не відмовлятися від інших економічних реформ, про які він раніше оголошував, зокрема, від суперечливої міри скасування податку на майно. Імовірно, скасування цього податку буде стимулювати підприємництво. Але критики Макрона через це рішення неодноразово називали його "президентом для багатих". Багато союзників президента Франції також хотіли відновлення податку на майно. Але передбачалося, що мова йде про бюджетну дисципліну. Макрон хотів відійти від звички французів уникати труднощів. Це було також важливим випробування довіри ЄС до Франції, оскільки та в минулому неодноразово не виконувала свої плани щодо скорочення дефіциту. Якщо Франція хотіла заручитися підтримкою північної Європи для зміцнення єврозони, Макрон повинен був показати, що країна може затягнути пояс тугіше. Однак президент вирішив, що поступки населенню – це репутаційний удар, який він повинен витримати. Франція перебуває в політичній і соціальній кризі. Потрібне екстрене реагування. Підвищення мінімальної зарплати може допомогти підняти економіку, зруйновану протестами.
Наразі першочерговим завданням є збереження реформаторських амбіцій Макрона. Якщо він зможе пережити кризу, згодом французький президент отримає можливість продовжувати втілювати свої плани щодо модернізації держави. Він навіть зможе прискорити темпи економічного зростання Франції.
Ситуація у Франції істотно відрізняється від італійської. Брюссель вживає заходів проти Риму через його нездатність скоротити дефіцит боргу, а не дефіцит бюджету. Витрати Макрона здаються одноразовими. До того ж, борг Франції, що становить 97% ВВП є більш низьким, ніж у Італії – 132%. Темпи економічного зростання Франції також вище.
Нагадаємо, 17 листопада у Франції спалахнули протести проти здорожчання палива. У Парижі мітингувальники зводили барикади, палили автомобілі, били вітрини та вчиняли сутички з правоохоронцями та групами інших протестувальників. Кількість поранених сягає десятків осіб, затриманих – перевищила 1,7 тисячі осіб.
4 грудня Єлисейський палац ухвалив рішення найближчим часом ввести мораторій на підвищення податків на паливо. Проте протестувальники залишилися незадоволеними цим рішенням, розширили список власних вимог і відмовилися припиняти акцію. Вони також виступили проти політики президента Еммануеля Макрона та його реформ.
Докладніше про те, чому "Жовті жилети" вийшли на вулиці французьких міст, читайте у статті Олексія Коваля "Революція по вихідних" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".