Підтримати
Порт Північноморськ у Баренцевому морі є базою Північного флоту ВМФ Росії, а з 2014 року, коли Росія вперше вторглася на схід України, він став головним адміністративним центром усієї російської військової діяльності в Арктиці.
На фоні триваючої агресії проти України Росія непомітно розширює свою військову діяльність і в цьому регіоні. За останні шість років Росія побудувала 475 військових об'єктів уздовж свого північного кордону. На Кольському півострові та архіпелагах Баренцевого моря з'явилися десятки нових злітно-посадкових смуг, бункерів та баз, розповідає The Guardian.
Незважаючи на те, що цей регіон давно став одним з найважливіших торгових і військових центрів Росії, глибинні води Баренцева моря є одними з найбагатших в Арктичному регіоні з точки зору біорізноманіття: тут мешкають дельфіни, тюлені, рідкісні гренландські кити, а також одні з найбільших у світі популяцій риби. На південному боці Кольського півострова досі можна зустріти стада диких північних оленів, а східні річки, вільні від гребель гідроелектростанцій, є одними з небагатьох нерестилищ атлантичного лосося.
"Там досі є села без доріг, де зберігся унікальний традиційний спосіб життя", - каже Теро Мустонен, фахівець із охорони природи з кооперативу Snowchange, який працює у Кольському регіоні вже 25 років.
Безпрецедентне нарощування військової присутності змушує експертів побоюватися руйнівних наслідків для цих крихких арктичних екосистем. Арктика і так є одним із найбільш забруднених місць на Землі. Течії, що несли в Баренцеве море теплі води з Атлантичного океану, перетворили його на одну з найбільших у світі морських сміттєвих плям, а десятиліття радянських ядерних випробувань, поховання радіоактивних відходів та промислового забруднення призвели до того, що багато водних артерій стали високотоксичними і сприяли зростанню захворюваності.
Нарощування військової могутності вже призвело до збільшення кількості випробувань зброї та інтенсивності морського руху, в тому числі нових та модернізованих атомних криголамів та підводних човнів, що загрожує ядерними аваріями.
Але це не єдина загроза екосистемі Баренцевого моря, спричинена вторгненням Росії в Україну. Виявившись дедалі більше відчуженою від західної економіки, Росія активізувала свої зусилля щодо відкриття регіону для комерційної діяльності.
У квітні після того, як західні країни призупинили свою участь в Арктичному форумі берегової охорони, головою якого є Росія, вона підписала угоду про співпрацю з китайською береговою охороною для проведення спільних навчань з охорони північного узбережжя. Цей крок був сприйнятий багатьма як спроба реалізувати давні амбіції Китаю щодо утвердження себе як "приарктичної держави", отримавши ширший доступ до комерційної діяльності та мінеральних ресурсів у регіоні.
Однак російський північний морський шлях, що дозволяє вдвічі скоротити час доставки вантажів між Європою та Азією, залишається ненадійним. У 2021 році десятки суден застрягли в ранньому морському льоду, а більш довгий шлях на схід до Азії найчастіше виявляється набагато більш забитим льодом і небезпечнішим, ніж альтернативний шлях на захід.
Тим не менш, на думку експертів, зростаюча залежність Росії від Китаю, швидше за все, призведе до збільшення обсягів перевезень цим маршрутом.
"Велике занепокоєння викликає те, що забруднення навколишнього середовища нафтою від суден і танкерів, не пристосованих для цього, значно зросте", - каже Мустонен.
Збільшення кількості суден також означає зростання концентрації озону та нітратного аерозолю, небезпечних для здоров'я людини, а також відкладень азоту та сірки, які можуть зруйнувати морські екосистеми. У Баренцевому морі ця проблема стоїть особливо гостро, оскільки в цьому регіоні глобальне потепління, ймовірно, найшвидше прогресує на Землі.
Змінюються не тільки масштаби судноплавства, а й вантажі, що перевозяться. Не маючи доступу до норвезьких шельфових технологій та інвестицій, Росія охолонула до нафтогазових проектів у Баренцевому морі і натомість звернулася до нових кар'єрів у Мурманській області Кольського півострова, щоб забезпечити внутрішні поставки таких корисних копалин, як літій, який має вирішальне значення для виробництва акумуляторів.
Багато з цих копалень будуть розташовані на землях корінного народу саамі, який зазнає безпрецедентного тиску після вторгнення в Україну. Олександр Слупачик, саамський активіст із Кольського краю, змушений втекти з Росії до Норвегії, каже, що на традиційних оленячих пасовищах вже розробляються дві копальні. "Я думаю, що у майбутньому це призведе до великих екологічних проблем", - каже він.
За словами Андрія Данилова, ще одного російського саамського активіста, який перебуває у вигнанні, території, які колись відведені під заповідники - наприклад, район озера Сейдозеро, священного місця саамів, - також відкриваються для промисловості. "Ні про яке дотримання міжнародного права та узгодження з корінними народами не може бути й мови. Знищується вразлива північна природа - і вона не підлягає відновленню", - каже він.
Відносини із Заходом, на думку експертів, відіграли ключову роль у запобіганні подібним екологічним порушенням у російській Арктиці, причому не лише у гірничодобувній галузі. Нещодавно Росія почала вкладати значні кошти у розведення атлантичного лосося поблизу важливих нерестовищ, розташованих по інший бік кордону в Норвегії. "Побоювання полягають у тому, що [після того як] Росія відсторониться від міжнародного регулювання розведення лосося... хвороби, морські воші та паразити лосося поширюватимуться з великих контейнерів з атлантичним лососем", - каже Мустонен. Норвегія була однією з єдиних країн, що інвестували кошти в очищення моря від ядерних відходів - токсичних залишків Холодної війни.
Проте, якщо руйнація довкілля триватиме, решті світу буде важко про це дізнатися. Екологічні організації, зокрема Грінпіс і WWF, у Росії оголошено поза законом, а співробітництво у сфері моніторингу клімату Арктики майже повністю припинено.
"Дуже шкода, що мережа, яку нам вдалося створити, розпалася. Я не думаю, що росіяни витрачають на це гроші", - каже Ларс-Отто Реєрсен, який протягом десятиліть керував проєктами моніторингу клімату для Арктичної ради.
"Занепокоєність Заходу екологією була критичною. Раніше росіяни виявляли хоча б деяку добру волю. Але зараз, коли інвестиції надходять в основному з Китаю, Індії та країн Перської затоки, захист навколишнього середовища... не є пріоритетом", - каже Флоріан Відал, експерт з політичної екології з Арктичного університету Норвегії UiT в Тромсе.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google