Польський історик не бачить ознак геноциду українців в 1919-1951 роках – Wyborcza

Автор законопроекту "Про вшанування пам'яті жертв геноциду українців, вчиненого Польщею в 1919-1951 роках" Олег Мусій запевняє українську пресу, що він лише хоче історичної правди, що не повинно впливати на відносини між Польщею і Україною.

Але не всі українські коментатори дотримуються такої ж думки. Про це сьогодні пише Gazeta Wyborcza.

"Якщо хтось в Польщі думає, що в українському парламенті немає ідіотів, то він помиляється. І у вас, і в нас їх чимало. Тепер ми побачимо, де їх більше", - сказав виданню український історик Олександр Зінченко, який впродовж багатьох років займався польсько-українськими відносинами.

Інший експерт львівський журналіст Антін Борковський відповів, що вважає український законопроект спробою "віддячити" Варшаві за визнання Волинської трагедії "геноцидом".

"Це дуже небезпечна ініціатива, тому що продиктована не так бажанням вшанувати пам'ять жертв, як, грубо кажучи, плюнути полякам в обличчя. Цей крок однаково антипольський і антиукраїнський, тому що лише підніме температуру дискусії", - сказав він.

На думку Борковського, польсько-українські історичні протиріччя можна вирішити за допомогою створення спеціальної міжнародної комісії. І з цією ініціативою повинна виступити Україна.

"Головою її міг би стати британський історик Норман Дейвіс або американський історик Тімоті Снайдер. До комісії могли б також увійти представники міжнародних слідчих інститутів, які займалися злочинами на Балканах", - пропонує львівський журналіст, додавши, що конфронтація через болючі сторінки історії лише зруйнує всі здобутки людей доброї волі у порозумінні Польщі і України.

Сам Мусій в ефірі телеканалу NewsOne запропонував, щоб президенти Польщі і України приїхали до його виборчого округу, "де після Другої світової війни Армія крайова і Військо польське палили українські села". Він хотів би, щоб лідери обох країн вшанували пам'ять жертв "трагічних подій, які не повинні повторитися".

Президент Польщі Анджей Дуда планує відвідати Київ 24 серпня. Але навряд чи до того часу Верховна Рада зможе затвердити законопроект про геноцид, оскільки український парламент до осені на літніх канікулах. До того ж документ повинен пройти оцінку в цілій низці парламентських комісій.

В цей же час, польський історик з Інституту політичних досліджень Академії наук Польщі Гжегож Мотика вважає, що нічого не вказує, що Друга Річ Посполита дійсно влаштувала геноцид українців на Західній Україні, яка тоді входила до її складу.

"Без сумніву факт, що національна політика Другої Речі Посполитої мала багато ганебних сторінок. Згадати хоча б знесення українських церков на Холмщині в 1938 році. Але це точно не була політика геноциду, націлена на знищення цілої етнічної групи. Операція "Вісла" 1947 року була чесно описана і засуджена Сенатом Польщі в 1990 році. В документі я бачу формулювання, які викликають велике здивування. Дуже важко вважати "геноцидом" масове виселення українців з Польщі в СРСР в 1944-1946 роках. Здається, автор не розуміє, що аналогічна операція проводилася проти поляків в Галичині і, зокрема, в Львові. Їх переселяли до Польщі. Якщо переселення українців було геноцидом, тоді геноцидом були і аналогічні дії проти поляків на Західній Україні з усіма їхніми наслідками", - вважає Мотика.

Він додав, що навряд чи автор українського законопроекту добивається нових взаємних обвинувачень у злочинах з боку польської і української сторони.

В цей же час, в МЗС Польщі теж прокоментували, що Варшаву "здивував" законопроект про геноцид українців. При цьому дипломати зауважили, що український законопроект – це лише "випадковість і ініціатива одного депутата". Тим часом, спікер польського Сенату проти визнання геноциду українців у Польщі. За словами Станіслава Карчевського, це було б "дуже погано". Натомість він закликає країни продовжити історичний діалог. Нагадаємо, що 22 липня Сейм Польщі услід за Сенатом встановив 11 липня днем пам'яті "жертв геноциду, здійсненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої в 1939-1945 рр.".