Політсили Туреччини будуть використовувати військову нестабільність в своїх інтересах - експерт

Туреччина входить в дострокові парламентські вибори у вкрай нестабільну політичну і військову обстановку - в країні і за її межами Туреччина залучена в боротьбу з радикальними курдськими угрупованнями, просто ліворадикальними турецькими організаціями, а також терористами ІДІЛ. І, враховуючи нинішній стан країни, і в цілому зміну настрою турецького электрората, кожна з партій цілком може використовувати "карту" нестабільності для залучення уваги виборців, пише у статті для DT.UA Євгенія Габер.

Зокрема, автор нагадує, що вже після оголошення результатів червневих виборів і початку формування коаліції стало зрозуміло, що шанси домовитися між політичними силами були вкрай малі. Два лідера перегонів - "Партія розвитку і справедливості", вихідцем з якої є сам президент Туреччини Тайіп Ердоган і прем'єр-міністр Ахмет Давутолгу, а також "Народно-республіканська партія", - спочатку були опозиційними один до одного.

Тим не менш, це не завадило їм сісти за стіл переговорів у спробі домовитися про коаліційний уряді після того, як дві інші партії - праворадикальна турецька "Партія націоналістичного руху" та прокурдської "Демократична партія народів" (яка, до речі, вперше потрапила в парламент Туреччини) заявили про вихід із коаліційних переговорів.

Дві останні партії являють собою ще набагато більшу несумісність, ніж згадані вище ПРС і НРП - як, наприклад, заявив представник турецьких націоналістів Девлет Бахчелі, він "не уявляє себе" сидячим за одним столом з депутатами прокурдської ДПН.

Переговорний процес тривав майже 45 днів, і, мабуть, щоб не чекати до останнього дня, коли партіям за законом ще можна домовлятися про коаліцію, президент Ердоган 21 серпня оголосив, що перевибори, - вони відбудуться 1 листопада.

Як пише Євгенія Габер, делегації ПРС і НРП на останніх переговорах витратили більше 35 годин у пошуках точок дотику для вироблення спільної платформи майбутньої коаліції, однак все ж заявили про наявність "непереборних розбіжностей" і готовність йти на дострокові вибори. До речі, зазначає автор, електорат обох партій також не підтримував формування між ними коаліції.

Тепер президент призначає прем'єр-міністра, який відповідатиме за створення "передвиборчого" уряду, і кожна партія, яка пройшла в парламент, делегує своїх представників у відповідності з відсотком голосів, отриманих нею на виборах, і технічний уряд буде керувати країною до моменту відкриття першої сесії новообраного парламенту.

Проте, пише експерт, навіть формування перехідного уряду знову натрапить на протидію з боку цих же партій, оскільки розбіжності між ними нікуди не подінуться.

Всі ці внутрішні чвари проходять на тлі активізації діяльності радикальних організацій і згортання курдського "мирного процесу", посилення заходів безпеки та масових поліцейських рейдів в рамках розпочатої урядом АТО, а також в умовах фактичної війни з бойовиками "Ісламської держави" і силами "Робочої партії Курдистану" (ПКК ) у Сирії і Північному Іраку, підкреслює Габер.

Тому, вважає вона, партії спробують використати ситуацію в країні у власних інтересах.

Так, турецькі націоналісти на тлі курдських атак, що почастішали, можуть почати розігрувати традиційну "антикурдську" карту.

"Вкрай права ПНР, мабуть, спробує зіграти на зростанні націоналістичних настроїв у суспільстві, незважаючи на провал "курдського мирного процесу", - пише автор.

У свою чергу, що стосується прокурдської ДПН, їх доля вже буде залежати не стільки від волі народу, а від рішення Конституційного суду - нинішній уряд Туреччини використав курдські протести після теракту в Суручі, де загинуло до 30 курдів, для початку АТО і розслідування проти прокурдської партії. Однак незважаючи на загибель понад 30 осіб, жалоби в країні не оголошували, і в цілому, на думку курдського населення Туреччини, подія викликала недостатню увагу і "неадекватно слабку реакцію" влади.

"У той же час, правляча ПСР залишається для турецького виборця, який добре пам'ятає невдалий досвід коаліційних урядів минулих років, єдиною партією, потенційно здатною сформувати однопартійний уряд, гарантувавши тим самим стабільність політичної системи і швидкість прийняття рішень в умовах подальшого зростання терористичної загрози, участі ЗС країни у військовій операції в сусідній державі і стрімкого падіння курсу національної валюти", - пише автор, припускаючи, що партія Ердогана на тлі страху турків спробує "продавити" схвалення суспільства зміни форми правління в країні на президентську республіку.

Як відомо, влада Туреччини наполягає, що будуть вести війну проти "будь-якого" виду тероризму, не тільки проти ІДІЛ. Зокрема, паралельно з початком авіаударів по відношенню к ІДІЛ після нападу на кордоні, Туреччина почала бомбити позиції курдів, що завершило перемир'я між сторонами.

Туреччини Тайіп Ердоган заявив, що поки не бачить можливості мирного врегулювання з курдами.

Після масштабного теракту, який забрав життя 32 людей, а також сплеску заворушень і вбивства поліцейських в країні, Туреччина почала масштабну АТО, в рамках якої за кілька днів були затримані понад 1000 осіб, всього кількість затриманих перевищила 2000. Затримують підозрюваних як у зв'язках з ІДІЛ, так і курдів, які можуть бути пов'язані з незаконною в країні Робочою партією Курдистану. Напередодні в турецьких ЗМІ з'явилася інформація, що силовики за місяць ліквідували до 800 курдів.

Детальніше про минулі вибори в Туреччині читайте в статті Габер Парламентські вибори в Туреччині: народна демократія чи демократія народів?"

Читайте повну статтю про майбутніх виборах у Туреччині у статті Туреччина від виборів до виборів: АТО, війна і невдала коаліція у свіжому номері "Дзеркала Тижня. Україна".