Зв’язок жодної західної країни з Росією не обтяжений такою важкою історією як відносини Німеччини та Москви. Зараз міжнародні дискусії викликає будівництво проекту газопроводу, який має постачати російський газ до Німеччини через Балтійське море. Берлін все ще сподівається, що США скасують санкції проти «Північного потоку-2». Але саме цей трубопровід є однією з причин погіршення дипломатичного клімату та безпеки в Європі, пише Financial Times.
Неоднозначне сприйняття викликали й нещодавні коментарі президента Франка-Вальтера Штайнмаєра щодо німецько-російських відносин. У своєму інтерв'ю він захищав проект газопроводу "Північний потік-2", як один з небагатьох «мостів» між Росією та Європою.
Штайнмаєр нагадав, що понад 20 мільйонів радянських людей загинули у Другій світовій війні.
"Це не виправдовує жодних протиправних дій у російській політиці сьогодні, але ми не повинні випускати з уваги загальну картину", - сказав він.
Проблема позиції Штайнмаєра щодо "Північного потоку-2" як погашення морального боргу перед Росією полягає в тому, що президент не згадував про інші країни, які були спустошені між 1939 і 1945 роками від рук нацистів. Росія стала державою-правонаступницею Радянського Союзу в Раді Безпеки ООН після закінчення комунізму в 1991 році. Але Росія не є єдиною державою-спадкоємницею з точки зору моральних боргів, як зазначив посол України в Берліні.
Справді, перелік європейських країн, які можуть претендувати на виплату німецького морального боргу, страшенно довгий і виходить далеко за межі колишнього СРСР. Без сумніву, оновлена Німеччина із наполегливістю та високим почуттям відповідальності намагалася виправити злочини нацистів.
Але партнерство Німеччини з Росією щодо будівництва газопроводу викликає побоювання в частинах Центральної та Східної Європи, де історичні спогади зберігаються століттями. "Північний потік-2" настільки близький до завершення, що зупинити його може бути пізно. Звісно, газопровід не несе загрози територіальної анексії або військової агресії. Але для країн, які розташовані між Німеччиною та Росією, це схоже на чергову домовленість, укладену над їхніми головами, і зі скандальною відсутністю уваги, яку Берлін повинен приділяти їхнім проблемам.
Наслідки для ЄС можуть бути глибокими. Країни блоку зазвичай діють відносно узгоджено як стратегічно зріла держава з послідовною, єдиною зовнішньою політикою та політикою безпеки. Однак проект газопроводу став причиною суперечності.
Для центрально-східних європейців важливим захисником їх незалежності є не так ЄС, як США. Таким чином, оборона та безпека можуть бути додані до верховенства права, свободи ЗМІ та міграції, як ще одна сфера, де суперечки відділяють західноєвропейські країни-члени ЄС від деяких у Центральній та Східній Європі.
Відносини Німеччини та Росії досить суперечливі. Канцлер Ангела Меркель зберегла санкції ЄС проти Росії за анексію Криму в 2014 році та збройну інтервенцію на південному сході України, але вона підтримує "Північний потік-2". Схоже, підхід нового лідера Християнсько-демократичної партії Арміна Лашета буде іншим.
Міністр закордонних справ Німеччини Хайко Маас захищає відносини Берліна з Москвою на тій підставі, що західні держави повинні подбати, щоб не підштовхувати Росію до більш тісного економічного та військового співробітництва з Китаєм. Але багато політичних лідерів Німеччини не підтримують проект газопроводу.
Думка про те, що тісні економічні та енергетичні відносини з Росією приносять дивіденди в європейській безпеці, видається хиткою, принаймні в епоху Путіна. Питання, яке повинні поставити собі німецькі політики, полягає в тому, чи дійсно «Північний потік-2» варто добудовувати, резюмує видання.
Нагадаємо, 19 січня США анонсували введення санкцій проти трубоукладача, який будує "Північний потік-2", трубоукладача "Фортуна" і його власника "КВТ Рус".
В рамках проекту "Північний потік-2" РФ планує прокласти по дну Балтійського моря трубопровід для доставки російського газу в Європу. Потужність газопроводу - 55 млрд кубометрів газу в рік, вартість проекту - € 9,5 млрд.
Будівництво газопроводу зупинилося в грудні минулого року через санкції США. Готовність проекту оцінюється в 94%.
Детальніше про рішення щодо "Північного потоку-2" читайте в статті Сергія Корсунського "Німеччина зосереджується" на ZN.UA.