Південноєвропейські держави потайки проводять рекордні закупівлі російської нафти – Bloomberg

Південноєвропейські держави потайки проводять рекордні закупівлі російської нафти, порушуючи антиросійські санкції Заходу. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на власні джерела.

«Постачання російської нафти в порти Італії та Туреччини глобально зросли, як і в цілому в Середземноморський регіон, ставши найвищими з середини червня», – повідомляє агентство.

Поставки сирої нафти з експортних терміналів у Балтійському та Чорному морях на нафтопереробні заводи в Італії зросли до максимуму за сім тижнів, тоді як поставки до Туреччини були найбільшими за шість тижнів. Іспанія прийняла свій перший вантаж сирої нафти Urals з квітня, причому партія, що належить казахстанській KazTransOil, була доставлена ​​в Більбао. Минулого тижня також відбувся перший з лютого вантаж Urals до Греції. А Болгарія та Румунія наростили обсяги купівлі російської нафти до 255 тисяч барелів на добу.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Вперше в історії: США обігнали РФ у експорті газу до Європи

«Збільшення потоків до низки європейських країн перед набуттям чинності санкцій демонструє труднощі, які матиме регіон у намаганнях вийти з-під залежності від російської нафти. Ідентифікація деяких із цих вантажів як неросійських, навіть якщо вони належать до російського сорту, доставленого з російського порту, показує, наскільки важко буде контролювати санкції, коли вони набудуть чинності в грудні», – коментує агентство.

Поки що показники відвантаження російської сирої нафти низькі у порівнянні з лютневими. Проте чотиритижневі середні поставки зросли до найвищого рівня за чотири тижні на 3,25 мільйона барелів на день.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У Росії вперше визнали, що наслідки від нафтового ембарго будуть нищівними

Нагадаємо, як писало ZN.UA, Китай та Індія після впровадження ембарго з боку європейських держав стали головними покупцями дешевої російської нафти. Такі дії послаблюють намагання Заходу обмежити фінансові потоки Москви, які допомагають їй вести війну проти України. Детально можна про це прочитати у матеріалі Наталії Бутирської «Дешева нафта кров'ю не пахне».