Після виборів Путін постав перед дилемою: змітини конституцію чи обрати наступника - NYT

Володимир Путін без проблем перейшов на вже четвертий президентський термін, але неприємне питання про те, що ж буде в Росії потім, вже з'явилося на горизонті.

Щойно здобувши перемогу в неділю, Путін миттю зіштовхнувся із розпитуваннями про його наміри на 2024 рік. Це вказує на знервованість росіян через проблему наступництва, яка буде домінувати на політичному ландшафті країни у найближчому майбутньому, пише New York Times.

Путін лишився в кріслі президента, набравши 77% голосів, виставивши себе як лідера, який користується великою народною підтримкою. Це дасть йому більше простору, щоб обміркувати вибір: виховати собі надійного наступника, скасувати обмеження на кількість президентських термінів поспіль чи створити нову посаду, яка дозволить йому смикати за ниточки після четвертого терміну.

На думку видання, всі ці варіанти будуть лишатися на столі, а Путін, вірогідно, зачекає кілька років, перш ніж зробить свій вибір. На питання, чи буде він ініційовувати зміну російської конституції, він відповів з характерною стриманістю, що "покищо" у нього таких планів немає. Він також посміявся над припущенням, що він може взяти паузу на шість років, а потім знову стати президентом в 2030 році.

Аналітик Московського центру Карнегі Олександр Баунов вважає, що для Путіна було б добре "полишити президентський пост з найкращим результатом", оскільки це, вірогідно, його останній раз, коли він очолює країну.

"Його останній термін в кріслі стане періодом переходу влади. Значно легше увійти в цей перехід, коли у тебе є особливо високий результат", - вважає аналітик.

Останні кілька років Путін методично переформатовував склад уряду і регіональних органів влади. Імена деяких новоприбулих, зокрема губернатора Тульської області Олексія Дюміна і міністра економіки Максима Орєшкіна, називають серед потенційних наступників президента.

Скептики, однак, вважають, що Кремль може навмисне поширювати плітки про передачу влади, щоб подивитися, як еліти і широка громадськість відреагує в той час, як Путін насправді збирається лишитися на посаді. Видання зауважує, що російський президент у хорошій формі і може керувати Росією і після 2024 року.

Рішення лідера Китаю Си Цзиньпіна скасувати обмеження терміну перебування при владі може стати прикладом для Москви. До слова, китайський лідер був одним із перших, хто привітав Путіна з перемогою.

Видання нагадує, як Путін в 2008 році обійшов обмеження конституції, яке дозволяє лише два президентські терміни поспіль, поспупившись ненадовго кріслом своєму давньому другу Дмитру Медведєву. Але Путін був невдоволений успіхами свого друга, зокрема тим, що він дозволив Заходу почати військові дії в Лівії, що призвело до повалення режиму Муаммара Каддафі. Повернувшись в президентське крісло в 2012 році, Путін зосередився на "відродженні" російської глобальної ролі і боротьбі проти Заходу. Це вилилося в російську окупацію Криму і розв'язання війни проти України. У відповідь Захід запровадив санкції, а відносини між сторонами скотилися до найгіршого стану з часів Холодної війни. Путін виставляє себе як захисника Росії від підступної змови США, і важко уявити, щоб він пішов у 2024 році.

"Якщо російського лідера вітають і приймають з ранку до ночі усміхнені західні лідери, це створює підозри вдома. Але якщо російського лідера критикують на Заході, критикують ЗМІ і політики, це трактується, що він захищає російські національні інтереси з усієї сили", - сказав Баунов.

В короткостроковій перспективі Путін може переформатувати свій уряд і органи безпеки, а також перевірити деякі нові обличчя, щоб подивитися, чи можуть вони бути достойними наступниками. Серед них можуть опинитися молоді технократи, "у яких немає політичного минулого і ідеологічних пристрастей", - вважає аналітик Тетяна Станова. На її думку, якщо Путін не знайде серйозних кандидатів на заміну до середини свого четвертого терміну і зіштовхнеться "зі страхом і знервованістю, тоді у Путіна буде більша спокуса лишитися при владі".

Вибори президента Росії пройшли 18 березня – в четверту річницю незаконної анексії Криму. Участь у них взяли 8 кандидатів, зокрема чинний президент країни.

Ще до завершення офіційного підрахунку голосів чинний президент РФ Володимир Путін почав отримувати вітання від своїх колег з перемогою і переобранням на четвертий термін. Однак, західні лідери поки не привітали його.

Європейський Союз заявив, що не визнає результатів голосування в окупованому Криму.

Детальніше про вибори без вибору в Росії читайте в статті Івана Валюшко "Все буде Путін" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".