Підйом білого націоналізму загрожує Європі - The Guardian

У Великій Британії 11 листопала відоме як "День перемир'я". Але в Польщі ця ж річниця закінчення Першої світової війни відзначається також як День незалежності. На Заході йдеться про марну перемогу, але на сході - це вшанування моменту тріумфу, який згодом, щоправда, розіб'ється об ще більшу поразку.

Про це в редакційній статті пише The Guardian, нагадуючи, що світлі ідеали 1918 року були збудовані навколо романтичної концепції націоналізму. Східна Європа повинна була визволитися від багатонаціональних імперій, якими керували Відень і Санкт-Петербург. На їхньому місці повинні були з'явитися багато менших національних держав - від Фінляндії до Югославії - які б жили в братерстві і процвітанні під покровительством Ліги націй.

Це був печворк, який через 25 років розлізся по швах через найкошмарнішу війну і геноцид в історії континенту, після яких старі держави відродилися у формі гігантських концтаборів.

Кінець Другої світової війни дав Заходу абсолютно інший ідеал державності. Європейський Союз був збудований на надії, що національні розбіжності можуть стати менш гучними і лишаться лише в увигляді зморшок на обличчі історії. А після падіння Берлінської стіни здавалося, що цей шаблон повинен також поширитися на Схід, навіть на колишні республіки Югославії. Уроком, який кожен європеєць засвоїв з першої половини 20-го століття, говорить: "Ніколи знову!".

"Ніколи це гасло не звучало так порожнє, як у суботу, коли парад білих націоналістів зібрав 60 тисяч людей у Варшаві, щоб пройтися вулицями з банерами "Ми хочемо Бога", "Біла Польща", "Голокост для мусульман" і "За братерство білих націй"", - пише видання додаючи, що з 1918 року ці ідеї не привели ні до чого хорошого.

Звісно, у порушенні міжнародного порядку між Першою і Другою світовими війнами тогочасні "праві" звинувачували євреїв, а тепер, схоже, цю роль відвели мусульманам. Втім, нинішня "коаліція" приваблює традиційних антисемітів також. Серед організаторів були групи, кі активно поширювали антисемітизм в 30-х роках у Польщі. Також запрошення на марш отримав лідер американських неонацистів Річард Спенсер. Хоча авторитарна і націоналістична партія "Право і Справедливість" не дозволила йому потрапити в країну.

Видання зауважує, що самосвідомих нацистів не багато серед учасників цього нового "білого" руху". Тож очевидного повернення до 30-х років минулого століття не помітно. Але гасла, які вигукували у суботу, звучать як відлуння подій 80-річної давності. Зростає категорія людей, які знають, що нинішня економіка не йде їм на користь. І це здається їм образою їхньої самооцінки, релігії, національності чи раси. Це дуже небезпечні емоції.

"Коли ми спостерігаємо за такими маршами, ми повинні пам'ятати, з яким неймовірним ентузіазмом почалася та війна, яка тривала чотири роки і закінчення якої ми досі вшановуємо", - йдеться в статті.

Раніше видання The Economist писало про нову хвилю небезпечного націоналізму, до якої приєднався і президент США Дональд Трамп. Ксенофобські погляди знову стають популярними, і самоізоляція США відкриває перед ними широку дорогу.

Втім, публіцистка Ен Епплбаум писала на сторінках Washington Post, що нові "праві" насправді не мають нічого спільного з націоналістичними і консервативними ідеями, які брали участь у формуванні політики у Європі після Другої світової війни. "Правим" популістам більше притаманні риси більшовизму, який повертається через 100 років. І це небезпечно. Як і більшовики, нинішні так звані націоналісти прагнуть знищити той устрій і ті інститути, які функціонують сьогодні.