Трамп приєднався до нової хвилі небезпечного націоналізму – The Economist

КолиДональд Трамп оголосив, що збирається "зробити Америку знову великою", він повторив гасло кампанії Рональда Рейгана 1980-го року. Тоді виборці чекали на відновлення після помилок президента Джимі Картера.

Цього місяця вони обрали Трампа, тому що він також пообіцяв їм "єдиний історичний шанс" все змінити. Але все ж є відмінність. Про це сьогодні пише The Economist.

В ніч виборів Рейган назвав Америку блискучим "містом на пагорбі". Перелічуючи все, що Америка може зробити, щоб зберегти світ безпечним, він мріям про країну, яка "не буде замкнена в собі, а буде відритою для інших". На противагу цьому підходу, Трамп пообіцяв поставити Америку на перше місце. Вимагаючи поваги від світу любителів всього "на дурняк", які тримають лідерів у Вашингтоні за дурнів, він сказав, що більше не буде "поступатися інтересами країни чи народу заради помилкової пісні про глобалізацію".

"Рейганівська Америка була оптимістичною, а Америка Трампа – розлючена. Вітаємо новий націоналізм. Вперше з часів Другої світової війни великі і висхідні держави однаково у захваті від різного роду шовінізмом", - пише видання.

Так само, як і Трамп, лідери таких країн, як Росія, Китай і Туреччина прийняли песимістичне переконання, що закордонні справи – це завжди "гра з нульовим результатом", в якій глобальні інтереси завжди протистоять національним. Це велика зміна, яка робить світ не безпечнішим.

Націоналізм – дуже слизька концепція, тому політикам легко нею маніпулювати. В кращому випадку, він допомагає об'єднати країну навколо спільних цінностей і здійснити речі, з якими люди ніколи не зможуть впоратися самостійно. Такий "громадянський націоналізм" далекоглядний. Це націоналізм, скажімо, "Корпусу миру" чи канадський інклюзивний патріотизм. Громадянський націоналізм апелює до універсальних цінностей, таких як свобода і рівність. Він контрастує з етнічним націоналізмом – антагоністичним, ностальгічним, який опирається на історію чи раси, щоб відділити одну націю від іншої. В найтемніші части першої половини 20-го століття етнічний націоналізм призвів до війни.

Популізм Трампа підриває громадянський націоналізм. Ніхто не сумнівався у патріотизмі всіх його попередників, які керували США після Другої світової війни. Але кожен з них підтримував американські універсальні цінності і просував їх закордоном. Навіть якщо відчуття особливості заважало президентам поставити підпис на таких рішеннях, як створення Міжнародного кримінального суду чи на конвенції ООН про морський закон, Америка підтримувала світовий порядок на основі правил. Підтримуючи міжнародні інститути, які поклали край існуванню нещадного світу, США забезпечили собі і світу більшу безпеку і процвітання.

Трамп погрожує ослабити цей курс, попри те, що етнічний націоналізм зміцнюється в інших куточках світу. В Росії Володимир Путін відкинув космополітичні ліберальні цінності і замінив їх російською сумішшю слов'янських традицій і православного християнства. В Туреччині президент Раджеп Таїп Ердоган відвернувся від Євросоюзу і мирних переговорів з курдами в бік ісламського націоналізму, який швидко знайшов собі загрози з-за кордону. В Індії прем'єр-міністр Нарендра Моді здається прихильним до модернізації, але він має зв'язки з радикальними етнічними націоналістами, які сповідують шовінізм і нетолерантність.

"Тим часом, в Китаї націоналізм став настільки агресивним і мстивим, що партія намагається його приборкати. Так, країна залежить від відкритих ринків, вступила в деякі міжнародні інститути і хоче зблизитися з Америкою. Але з 1990-х років і до тепер школярі отримують щоденну дозу "патріотичної" освіти, націленої на демонтаж історії принизливої окупації", - йдеться в статті.

Тим часом, найбільший у світі "пост-націоналістичний" експеримент, на думку видання, теж провалився. Архітектори Євросоюзу вважали, що націоналізм, який втягнув Європу в дві нищівні світові війни, зав'яне і помре. ЄС повинен був замінити національне суперництво низкою інтегрованих ідентичностей, за якими можна було б бути католиком, ельзасцем, французом і європейцем одночасно.

Однак, у багатьох частинах ЄС цієї трансформації так і не сталося. Британці проголосували за вихід з проекту, а в колишніх комуністичних країнах, таких як Польща і Угорщина, влада перейшла в руки ксенофобів ультра націоналістів. Існує навіть невелика загроза, що Франція може вийти з ЄС, поклавши кінець проекту.

Востаннє Америка замикалася в собі після Першої світової війни, і наслідки цього були дуже згубними. Новий націоналізм Трампа у внутрішній політиці посилює нетолерантність і підживлює сумніви в чесності і лояльності меншин.

Не дивно, що заяви про антисемітизм отруїли американську політику саме зараз, вперше за десятки років. У зовнішній політиці, де інші країни намагаються скористатися замкненістю США, регіональні і глобальні проблеми буде дедалі важке вирішити. Щорічна асамблея Міжнародного кримінального суду цього тижня була затьмарена виходом зі складу трьох африканських країн. Китайські територіальні посягання в Південно-Китайському морі суперечать Конвенції ООН з морського права. Тим часом, якщо Трамп втілить хоча б частину своїх меркантильних заяв, це може підірвати СОТ. Він погрожував відвернутися від союзників, якщо вирішить, що вони мало платять за свою безпеку. В результаті, на горе маленьким країнам, світ стане ще більш нестабільним і жорстокми.

Як йдеться у статті свіжого тижневика "Дзеркало тижня. Україна", поки незрозуміло, чи усвідомлює президент-республіканець, що втручання Росії в Сирії лише поглибить кризу в цій країні та на Близькому Сході в цілому, виштовхуючи все нові і нові хвилі міграції в Європу, яка вже захлинається і від мігрантів, і від зростання ксенофобії. Практично непомітні його наміри щодо наповнення чимось іншим нинішнього курсу США на Близькому Сході.

Детальніше про перемогу республіканця Дональда Трампа на виборах у США та пріоритети його політики на посаді глави держави читайте в статті Богдана Яременка та Олега Белоколоса "Вибори президента США: як сталося неймовірне, і чого очікувати Україні?" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".