Кнесет Ізраїлю відхилив законопроект про визнання геноцидом знищення вірмен у Османській імперії на початку 20 століття.
Автором законопроекту став лідер партії "Еш Атід" Яїр Лапід.
"Немає причин, щоб парламент, що представляє народ, який пережив Голокост, не визнавав геноцид вірмен і не мав для нього дня пам'яті", - цитує політика ізраїльське видання Jerusalem Post.
У Міністерстві закордонних справ Ізраїлю також відмовилися визначатися з офіційною позицією з цього питання, так як це може призвести до певних дипломатичних наслідків.
Заступник голови МЗС Ципі Хотовелі зазначила, що питання є складним і має чітку політичну прив'язку.
Фізичне знищення та депортації вірмен в Османській імперії в 1915-1916 роках призвело до загибелі як мінімум 1 мільйона чоловік.
Крім Вірменії ці події геноцидом визнали ще близько 30 держав, а також 48 з 50 штатів США, окремі штати Австралії таі Бразилії, регіони Іспанії, Уельс, Шотландія і Північна Ірландія.
Резолюції із засудженням геноциду вірмен неодноразово приймали Рада Європи та Європейський парламент.
Україна геноцид вірмен не заперечує, але Верховна Рада не приймала резолюцій з цього питання, щоб не ускладнювати відносини з Туреччиною.
Туреччина та Азербайджан категорично заперечують геноцид вірмен та інших християнських народів Османської імперії. Офіційно Анкара визнає, що проти цивільного населення скоювалися злочини, стверджуючи, що вони не були геноцидом.
Зокрема, у відповідь на голосування Бундестагу за резолюцію про геноцид вірмен в червні 2016 року Анкара відкликала з Берліна свого посла. Роком раніше Туреччина аналогічно відреагувала на визнання геноциду вірмен Австрією.