Пандемія та Інтернет відкрили епоху процвітання теорій змови — The Economist 

Наприкінці липня, менш ніж за тиждень після того, як британський уряд скасував більшість із карантинних обмежень для боротьби з пандемією COVID-19, кілька тисяч людей все одно зібралися на Трафальгарській площі у Лондоні, щоб протестувати проти локдаунів. Серед активістів були люди, які не вірять у зміну клімату, а також ті, хто вважає COVID-19 «обманом», крім того, були і люди, які вірять в ілюмінатів, пише The Economist.

Такі демонстрації стали поширеними не тільки у Великій Британії, а й у всьому світі. Пандемія спричинила цунамі дезінформації. У Франції документальний фільм про те, що COVID-19 був винайдений політичними елітами в рамках змови з метою створення «нового світового порядку» набрало 2,5 мільйона переглядів за три дні. В Америці думка про те, що COVID - це обман, поширилася поряд з колекцією інших теорій змови, відомих як QAnon.

Іншими словами, це золотий вік теорій змови. Інтернет робить їх розповсюдження простішим, ніж будь-коли. Крім того, теорії змови однаково «популярні» в бідних країнах, як і в багатих. У Нігерії багато людей вважають, що президент Мухаммаду Бухарі насправді помер у лікарні в Лондоні в 2017 році і з тих пір замість нього працює двійник.

В Індії уряд Нарендри Моді стверджує, що кліматична активістка Грета Тунберг є частиною глобальної змови, яка намагається «знецінити» індійський чай. На Близькому Сході широко поширена думка, що терористичні атаки 11 вересня 2001 року були операцією, яку спланував Ізраїль (або лише деякі євреї).

Звичайно, багато людей вірять у сміховинні, але нешкідливі теорії, такі як думка про те, що Елвіс Преслі живий і зараз проживає у штаті Мічиган.

Однак теорії змови є чимось більш конкретним. Це віра в таємний план, який розробила невелика кількість могутніх людей з метою завдати шкоди більшій групі простих людей. Такі теорії, на думку Квасіма Кассама з Уорвікського університету у Великій Британії, є «насамперед формами політичної пропаганди».

Їхня сила полягає в тому, щоб дати людям просте пояснення проблем світу у формі звинувачення у своїх нещастях ворогів. Але такі теорії, як правило, неправдиві. Однак саме здатність теорій змови впливати на поведінку людей - це те, що робить їх небезпечними.

Теорії змови існують вже дуже давно. Римляни вигадали міф про те, що імператор Нерон розпалив велику пожежу 64 р. н. е. Після винайдення друкарського верстата в 15 столітті одним з перших «бестселерів» теорій змови стала «інструкція» для боротьби з відьмами. Протягом століть євреїв звинувачували у змові щодо вбивства християнських дітей. Масони, комуністи, ЦРУ та Європейський Союз зіграли головні ролі в теоріях змови.

Щоб зрозуміти, як теорії змови заражають політику сьогодні, яскравим місцем для початку є Демократична Республіка Конго. У небагатьох країнах створюються та поширюються настільки глибоко вкорінені теорії змови. Майже всі політики в Конго, включаючи президента, в той чи інший час підтримували їх поширення.

«Вони сприяють їх поширенню для мобілізації людей», - каже бельгійський академік Кріс Бервутс. Використовуючи теорію змови, щоб розганяти натовп на вулицях (або, в сільській місцевості, для нападу на сусіднє плем’я), політик створює тиск, який він може використовувати під час переговорів з іншими лідерами.

У своєму будинку в столиці Кіншасі політик Валентин Мубаке розповідає найпоширенішу в країні теорію змови. За його словами, поточні проблеми в Конго почалися в середині 1990-х років, коли нинішній президент Руанди Пол Кагаме організував «фальшивий геноцид» свого народу. Це дало йому політичне прикриття, щоб заволодіти Руандою, а потім вторгнутись у Конго.

«Мафія була створена для захоплення Конго. Тоні Блер і Білл Клінтон, вони працювали з Кагаме. Захід підготував цю війну», - вірить Мубаке.

За його словами, все було «організовано Сполученими Штатами». Він стверджує, що ООН здійснює масові вбивства і поширює хвороби, такі як Ебола, щоб продовжити розгортання свого плану.

«Альтернативна історія Конго», в яку вірить Мубаке, дуже поширена в країні. На зустрічі молодих поетів в Гомі, великому місті на сході, кореспондент запитав людей, хто з них має знайомого, який вірить у теорії змови – усі присутні підняли руку. Такі теорії змови завдають величезної шкоди. Ненависть до Руанди підживлює етнічне насильство. Віра в те, що Еболу поширює ООН, змусила ополченців штурмувати клініки і «виганяти» пацієнтів, поширюючи таким чином хворобу. Люди відмовляються приймати вакцини від COVID-19, побоюючись, що вони є частиною глобальної змови.

«Теорії змови буквально вбивають», - каже журналіст Родрігес Кацува.

Чому люди в це вірять?

Одна з причин - деякі теорії змови виявляються частково реальними. У Конго перший прем’єр-міністр країни після здобуття незалежності Патріс Лумумба був убитий сепаратистами за підтримки ЦРУ та Бельгії. Кагаме, очевидно, не підробляв геноцид, але він вторгся в Конго, використовуючи місцевого лідера повстанців.

Інші теорії змови, хоча і хибні, живляться тривогами реального світу. Деякі люди використовують такі страхи на власну користь.

Молодий активіст Вільям Коулшілл їздить по Лондону з відеокамерами, і транслює зйомку в прямому ефірі. Він стверджує, що COVID-19-це змова, щоб виправдати «комуністичну» владу. Його канал має 48 тисяч підписників і кількість «фанатів» стрімко зростає. Це дає йому славу і гроші.

Привабливість теорій змови частково корениться в людській психології. Дослідження показують, що люди постійно переоцінюють свою здатність розуміти складні системи.

«Вони думають, що можуть легко пояснити світ, у якому живуть, хоча насправді їх знання досить обмежені», - вважають психологи Леонід Розенбліт та Френк Кейл.

Теорії змови допомагають людям знайти сенс у тривожному світі, запевняючи, що погані речі є результатом махінацій поганих людей, а не просто невдач або їх власних помилок. У тій мірі, в якій ліберальні демократії уникають конспіративного дискурсу, що домінує в таких місцях, як Конго, теорії змови поширюються через соціальні норми та інститути.

В ідеалі, ті, хто поширює теорії змови, втрачають підтримку ЗМІ, партій і, зрештою, виборців. У Франції кандидат у президенти від лівих Жан-Люк Меленшон був засуджений майже всіма відомими політичними діячами за його переконання у тому, що глобальна олігархія змовилася, щоб утримати Еммануеля Макрона при владі. В Америці прихильницю QAnon у Конгресі Марджорі Тейлор Грін позбавили призначень у комітеті за суперечливі заяви.

Але ці механізми останнім часом не дуже добре працюють. Колишній президент США Дональд  Трамп заявив, що вибори 2020 року були сфальсифіковані, завоювавши лояльність республіканців, які відчували ігнорування партійними посередниками.

У лютому лідер республіканців у Сенаті Мітч МакКоннелл назвав теорії змови «хворобою» своєї партії. Але він все ж проголосував за виправдання Трампа у використанні їх для розпалювання заворушень на Капітолії 6 січня. У 2016 році республіканський сенатор Тед Круз розкритикував Трампа за безпідставні твердження про те, що він народився за кордоном. А у 2020 році він підтримав заяви Трампа про фальсифікацію президентських виборів. Ймовірно, це тому, що дуже багато рядових республіканців вірять версії Трампа, а не реальності. 45 прихильників теорії змови QAnon балотуються до Конгресу 2022 року.

Як можна відмовитись від теорій змови? Багато політиків звертаються до технологічних компаній. Починаючи з 2019 року Facebook обмежив кількість осіб, яким користувач може одночасно пересилати повідомлення у Whatsapp. Метою було уповільнити поширення теорій змови на платформі - велика проблема в Індії. У самому Facebook 15 тисяч модераторів працюють над видаленням дезінформації.

У січні Twitter заблокував 70 тисяч облікових записів, пов'язаних з QAnon. Обидві платформи намагаються призупинити розміщення дописів, які поширюють шкідливу дезінформацію. У 2019 році YouTube заборонив акаунтам, які поширюють дезінформацію про вакцини, отримувати кошти за рекламу.

Іншим методом є розвінчання теорій — підхід, який підтримує журналіст Кацува в Конго. Він заснував організацію «Конго-Чек» у 2018 році разом з двома іншими місцевими журналістами, в той час, коли на північному сході Конго відбувалися масові вбивства на тлі поширеної дезінформації про спалах Еболи.

Кількість таких веб-сайтів для перевірки фактів у всьому світі зросла з 145 у 2016 році до 341 цього року, повідомляє Університет Дьюка. Проте сайти, що перевіряють факти, як правило, отримують менше читачів, ніж ті, які поширюють фейки.

Зрештою, в теорії змови вірять тоді, коли не довіряють владі. Для боротьби з такими теоріями у політиків залишається небагато можливостей, окрім як прозоро та якісно управляти країною. Джонатан Свіфт писав, що «брехня летить, а правда після неї кульгає». Навіть найкращі уряди не можуть побити теорії змови. Але вони можуть хоча б спробувати, резюмує видання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Теорії змови та політичний екстремізм підривають глобальний порядок — FT

Глобальні теорії змови отримують велику кількість «прихильників», частково, тому що вони пропонують одне, прямолінійне пояснення складних процесів у світі. В життя людства неодноразово «втручаються» війни, революції, кризи та пандемії. Але якщо людина вірить в якусь глобальну теорію змови, у неї виникає відчуття, що вона все розуміє. Розуміння структури теорій змови може пролити світло на їхню «популярність» та допомогти визначити їхню правдивість, пише The New York Times.