Підтримати
Нарешті на Близькому Сході з'явилась свого роду мирна угода. Не між Ізраїлем і арабами, а між Саудівською Аравією та Іраном, які десятиліттями перегризати одне одному горлянки та були каменем спотикання. І за посередництва не США, а Китаю. Це одна з найбільш неочікуваних подій, які будь-хто міг собі уявити, зміна, яка сколихнула столиці по всьому світу. Альянси та суперництво, які керували дипломатією протягом поколінь, принаймні на даний момент, перевернуті, йдеться в матеріалі The New York Times про зміну геополітики в регіоні.
Американці, які певною мірою були не периферійними дійовими особами на Близькому Сході (БС) протягом останніх трьох чвертей століття, майже завжди були причетними до тутешніх змін. А тепер вони опинилися осторонь у момент значних змін. Китайці, які роками відігравали лише другорядну роль на БС, раптом перетворилися на нового владного гравця. І ізраїльтяни, які намагались задобритися до саудівців проти їхніх спільних ворогів у Тегерані, тепер дивуються, до чого це їх приведе.
«Такого роду досягнення Китаю перекидає його в нову лігу дипломатичним шляхом і затьмарює все, чого США змогли досягти в регіоні з моменту приходу Байдена на посаду», прокоментувала Емі Готорн, заступниця директора з досліджень проєкту «Близькосхідна демократія».
За словами незалежних аналітиків, залишається незрозумілим, наскільки далеко насправді зайде зближення між Саудівською Аравією та Іраном. Після десятиліть часом жорстокої боротьби за лідерство на Близькому Сході та в ісламському світі в цілому рішення відкрити посольства, закриті в 2016 році, є лише першим кроком.
Це не означає, що суніти в Ер-Ріяді та шиїти в Тегерані відклали всі свої глибокі та інтуїтивні розбіжності. Дійсно, можна припустити, що ця нова угода про обмін послами може навіть не бути виконана врешті-решт, враховуючи, що вона була відкладена на обережний двомісячний графік для опрацювання деталей.
На початку минулого року ООН підрахувала, що понад 377 000 людей загинули під час війни від насильства, голоду чи хвороб у Ємені, де Іран і Саудівська Аравія фактично вели нищівну проксі-війну. У той же час хуси випустили сотні ракет і бойових безпілотників по Саудівській Аравії.
Саудівська Аравія роками домагалася призупинення бойових дій з Іраном, спочатку через переговори в Багдаді, які врешті-решт ні до чого не привели. Представники адміністрації Байдена заявили, що саудівці поінформували їх про обговорення в Пекіні, але американці висловили скептицизм щодо того, що Іран виконає свої нові зобов’язання.
Заплутана дипломатична гра
Наслідний принц Мухаммед бін Салман, фактичний лідер Саудівської Аравії, який мав тісні зв’язки з президентом Дональдом Трампом і допоміг отримати 2 мільярди доларів фінансування для інвестиційної компанії зятя Трампа Джареда Кушнера, веде заплутану дипломатичну гру відтоді, як Байден прийшов на посаду.
Колись Байден пообіцяв зробити Саудівську Аравію «державою-ізгоєм» за організацію вбивства Джамаля Хашоггі, саудівського оглядача The Washington Post, який жив в США. Але він неохоче погодився відвідати королівство минулого року, оскільки намагався знизити ціни на газ, які були частково підвищені через вторгнення Росії в Україну.
Намагаючись згладити відносини з Саудівською Аравією, Байден зазнав різкої критики за широко розрекламований удар кулаком із наслідним принцом, якого ЦРУ визнало відповідальним за вбивство та розчленування пана Хашоггі.
Економічні ігри на Близькому Сході: нафта, газ і Китайське століття
Але Байден і його команда були розлючені, коли, на їхню думку, Саудівська Аравія пізніше порушила неоголошену угоду, досягнуту під час того візиту, і минулої осені обмежила видобуток нафти, щоб утримати високі ціни на газ. У цьому випадку офіційні особи США вважали, що принц Мухаммед стоїть на боці Путіна, а Байден погрожував невизначеними «наслідками», але відступив, не нав’язуючи жодних.
Тепер наслідний принц звертається до китайців. «Деякі люди в Перській затоці явно сприймають це як китайське століття», — сказав Стівен А. Кук, старший науковий співробітник із вивчення Близького Сходу в Раді з міжнародних відносин. «Саудівці висловили зацікавленість у приєднанні до Шанхайської організації співробітництва, і значна частина їхньої нафти йде в Китай».
"Нацьковування" СРСР на США vs гамбіт принца Мохаммеда
Пан Кук порівняв гамбіт принца Мохаммеда, відомого за ініціалами MBS, з підходом президента Єгипту Гамаля Абделя Насера, який під час холодної війни намагався розіграти США та СРСР, зіткнувши їх один з одним. «Насправді все вийшло не так добре, як сподівався Насер», — сказав пан Кук. «Це може мати негативні наслідки для MBS»
«Це ознака спритності Китаю, якщо він використовує деякий гнів, спрямований на Сполучені Штати з боку Саудівської Аравії, і невеликий вакуум там», — сказав Деніел К. Куртцер, колишній посол в Ізраїлі та Єгипті. «І це відображення того факту, що саудівці та іранці говорили протягом деякого часу. І це невдале звинувачення на адресу політики США (в регіоні)».
Китай зблизив Саудівську Аравію з Іраном
Пекін зблизив Саудівську Аравію з Іраном у той час, коли Ізраїль сподівався, що Сполучені Штати зведуть його разом із Саудівською Аравією. Встановивши дипломатичні відносини з іншими державами Перської затоки, Об’єднаними Арабськими Еміратами та Бахрейном під час останніх днів правління Трампа в рамках так званих угод Авраама, Ізраїль дуже хоче зробити це також із Саудівською Аравією. Такий крок означатиме фундаментальну зміну статусу Ізраїлю в його довготривалому ворожому сусідстві, фактично кінець ізоляції арабського світу, яка тривала кілька поколінь.
Союз Москва – Тегеран: Шахеди як елемент співпраці
Перешкоджаючи американським санкціям, Іран пішов на поглиблення своїх відносин з Росією, а тепер і з Китаєм. Тегеран надав Росії безпілотники для використання у війні в Україні, що робить його більш важливим партнером для Москви Путіна, ніж будь-коли раніше.
Багатьох досвідчених американських політиків бентежить те, що Китай відіграє таку величезну роль у регіоні після багатьох років просування.
Штати все ще мають важливу роль на Близькому Сході, маючи широкі торговельні, військові та розвідувальні зв’язки з більшістю критично важливих гравців у регіоні. Після закінчення холодної війни та розпаду Радянського Союзу Америка була, по суті, єдиним важливим зовнішнім гравцем у цьому регіоні. Але Росія повернулася в силу в 2015 році, коли допомогла втримати режим Башара Асада, який опинився в бойових умовах у громадянській війні в Сирії.
Китай шукає власні військові бази в регіоні, переслідуючи енергетичні ресурси та вплив за межі Азії. Рішення залучитися до саудівсько-іранського розриву ясно показує, що є інший гравець, з яким потрібно рахуватися.
«Я думаю, що це відображає те, як американські партнери схиляються до своїх зростаючих зв’язків з Китаєм», — сказав пан Курцер. «Це пряма загроза Сполученим Штатам? Це спірно. Але регіональний порядок змінюється».
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google