Нова Стратегія нацбезпеки Японії: де країна братиме гроші на збільшення обороноздатності

Наприкінці минулого року Японія фундаментально змінила свою Стратегію національної безпеки. І це вимагатиме суттєвих бюджетних витрат. Де Японія планує брати ці кошти, пояснює Сергій Корсунський у своїй статті для ZN.UA «Прощавай, пацифізме!»: війна Росії проти України змушує Японію озброюватися».

«У стратегічних документах Уряду було вперше зафіксовано намір збільшити витрати на оборону до рівня не нижче 2% ВВП (наразі цей показник складає трохи вище 1%, і так було з 1976 року) протягом наступних 5 років. Планується, що загальні видатки на оборону складуть понад 320 млрд. дол. Це збільшить бюджет міністерства оборони приблизно до десятої частини всіх поточних державних витрат і зробить Японію третьою у світі за обсягом видатків на оборону після США та Китаю», – пише автор.

Японський уряд очікує, що компанія Mitsubishi Heavy Industries почне виробляти винищувачі та ракети великої дальності. У широкомасштабному п’ятирічному плані, який колись був немислимий для пацифістської Японії, уряд заявив, що також накопичуватиме запчастини та боєприпаси, розширюватиме транспортні можливості, розвиватиме можливості ведення кібервійни. Аби компенсувати збільшення видатків на оборону, уряд Японії підвищить податок на тютюнові вироби, корпоративний податок та податок на відновлення після стихійних лих.

«Слід зазначити, що всередині японського політикуму, у тому числі в лавах правлячої Ліберально-демократичної партії Японії, йдуть запеклі дебати щодо шляхів фінансування видатків на оборону. Частина членів ЛДПЯ виступає за покриття, принаймні часткове, видатків шляхом випуску спеціальних державних облігацій», – пише Корсунський. 

Водночас прем’єр-міністр Фуміо Кішіда хотів би уникнути випуску нових облігацій, оскільки це збільшить державний борг країни. Зокрема, за оцінками аналітиків, до кінця поточного фінансового року державний борг перевищить 1 квадрильйон ієн, або 262,5% ВВП, що є найвищим показником серед країн «Великої сімки». 

«Відтак, інші фракції виступають за запровадження додаткових оборонних податків в країні. Щоправда, такі кроки не є нині популярними в країні: опитування, проведене минулого року, показало, що 53,6% населення Японії виступають проти запровадження нового податку на оборону, у той час, як 39% підтримують такий крок уряду», – додає автор.

За словами Корсунського, важливим є те, що прийняття стратегічних оборонних документів по-новому поставило питання щодо перегляду Конституції Японії, зокрема, її «пацифістської» Статті 9. Відтак аналітики прогнозують, що відповідні процедури можуть бути ініційовані урядом Японії вже у 2023 році.

«Що стосується України, то підтримка нашої держави Японією буде тільки збільшуватись. Нові можливості оборонної співпраці ще підлягають вивченню, але більша відкритість Японії у цьому контексті обіцяє цікаві перспективи. Демократичний світ, інтегральною частиною якого є Україна, має вміти захищати себе. І зусилля Японії, і наша співпраця з цією країною – саме про це», – підсумував Корсунський.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Президент України запропонував прем’єру Японії взяти участь у реалізації «формули миру»

У грудні 2022 року Японія переглянула свою Стратегію національної безпеки, яку вперше в історії країни ухвалили у 2013 році. Найбільшою зміною у стратегічному курсі країни стало офіційне набуття Японією можливості завдання превентивних ударів по ворожих базах та командних пунктах.

Водночас однією із загроз Стратегія визначає Росію, зокрема її повномасштабне вторгнення в Україну. Так, у Стратегії нацбезпеки Японії вказано, що агресія РФ проти України серйозно порушує міжнародне право, розхитує самі основи міжнародного порядку.