В чому могла б полягати стратегія США щодо стримування Росії? — Foreign Affairs

Поділитися
Щоб переважати, Вашингтон повинен відновити стримування Росії.

Вторгнення Росії в Україну змусило Вашингтон переосмислити свої фундаментальні припущення щодо Москви. Кожен президент США від Білла Клінтона до Джо Байдена прагнув до певного рівня взаємодії з Росією. Ще у 2021 році Байден висловив сподівання, що Росія і США зможуть досягти "стабільних, передбачуваних відносин".

Але жорстока війна Росії проти України докорінно змінила цю оцінку. Тепер очевидно, що ці дві країни залишаться антагоністами на довгі роки. Щоб впоратися з Росією, потрібна довгострокова стратегія, яка перегукується зі стримуванням, яким Сполучені Штати керувалися під час холодної війни, або з тим, що президент Джон Кеннеді назвав "довгою, сутінковою боротьбою" проти Радянського Союзу, зазначає Foreign Affairs.

У своїй статті 1947 року дипломат Джордж Кеннан описав стримування як політичну стратегію, підкріплену "спритним і пильним застосуванням контрсил у низці географічних і політичних точок, що постійно змінюються". Мета полягала в тому, щоб уникнути прямого конфлікту з Радянським Союзом і водночас зупинити поширення радянської влади.

Нова стратегія стримування повинна спиратися на союзників США більше, ніж її попередники у 20 столітті. І вона має бути довготривалою — завдання, яке буде складнішим без двопартійного консенсусу, яким відзначалася боротьба проти комунізму під час Холодної війни. Географія стримування також відрізнятиметься. Бачення Кеннана щодо стримування зосереджувалося насамперед на Європі. Сьогодні пострадянська Євразія та решта світу будуть більш важливими.

Чітко сформульована нова стратегія стримування передбачала б, що Росія і надалі намагатиметься домінувати в Україні. Ця стратегія дала б сигнал союзникам по НАТО й Україні, що Сполучені Штати залишаються непохитно відданими європейській безпеці, і водночас заспокоїла б американських чиновників і американських громадян.

Оборона України має вирішальне значення для європейської стабільності й для запобігання поширенню російської влади у світі. Стримувати Росію в Україні означає тримати лінію зіткнення якомога ближче до російського кордону.  І стримування залишатиметься необхідним незалежно від того, як закінчиться війна в Україні.

Хоча Сполучені Штати надали військову допомогу Україні, стримування російського впливу в Центральній Азії та Африці потребуватиме інших інструментів, таких як підтримка реформ управління та торгівлі. Такі важливі регіональні держави, як Індія та Південна Африка, мають погані спогади про західний колоніалізм і вважають заклики Заходу до моральної боротьби корисливими та лицемірними. З цієї причини Сполученим Штатам слід боротися з російським впливом за межами Європи насамперед завдяки допомозі в розвитку, торгівлі та інвестицій, а не за допомогою військового втручання.

У 21 столітті Сполучені Штати не зможуть орієнтувати свою зовнішню політику і політику безпеки виключно на боротьбу з Москвою. Будь-яка стратегія стримування Росії повинна враховувати ресурсні зобов'язання перед Індо-Тихоокеанським регіоном і вплив американської політики на китайсько-російські відносини. Ця складна реальність вимагає від союзників США, особливо в Європі, взяти на себе більшу частку керівництва процесом стримування Росії.

Європа продемонструвала свою політичну й економічну стійкість перед обличчям російської агресії. Проте у військовому плані континент залишається залежним від Сполучених Штатів.

Вторгнення Росії в Україну також пов'язало виклики, які стоять перед Вашингтоном на азійському та європейському театрах. Японія, Південна Корея і Тайвань зробили важливий внесок у боротьбу України. Китай, навпаки, залишається одним з найважливіших дипломатичних прихильників війни Росії.

Навіть якщо Росія залишиться головною загрозою міжнародному порядку, Сполученим Штатам доведеться посилити свою увагу до Китаю в найближчі десятиліття. Стратегія стримування може дозволити Сполученим Штатам стримувати Росію в Європі, водночас виділяючи більше ресурсів на стримування Китаю в Азії.

Стримування Росії на Близькому Сході вимагатиме від США посилення зобов'язань перед своїми регіональними партнерами шляхом розширення співпраці у сфері оборони та безпеки. Вашингтон також повинен співпрацювати з цими державами для досягнення миру в Газі шляхом переговорів. Це подвиг, який Росія, хоча вона і позиціонує себе як регіональний посередник, не може здійснити.

"Нова стратегія стримування не залежить від перемоги України. Проте ця стратегія повинна зберегти перемогу України як довгострокову мету", — повідомляє видання.

Будь-яка стратегія США щодо Росії має визнавати небезпеку прямої військової конфронтації. Вашингтон повинен залишатися відкритим для переговорів з Росією щодо контролю над озброєннями, кібервійни та регіональних конфліктів між союзниками кожної зі сторін.

Кеннан визнав, що Вашингтон повинен був взяти на себе зобов'язання стримувати Росію доти, доки радянська влада не "пом'якшиться" і більше не загрожуватиме світовій стабільності. Стримування Росії сьогодні вимагатиме аналогічних витрат часу і ресурсів. Це буде ще одна "сутінкова боротьба", хоча вона розгортатиметься у світі, що значно відрізняється від того, який був наприкінці 1940-х років.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі