«Не хочемо вибирати між друзями» Україною та РФ — посол Китаю в ЄС

Новий посол Китаю в ЄС Фу Конг заявив, що вторгнення РФ в Україну поставило Пекін «у дуже складне становище», оскільки він не хоче «вибирати між друзями» Москвою і Києвом. Про це він заявив в інтерв’ю South China Morning Post.

За його словами, Китай страждає від «побічної шкоди» внаслідок війни. Фу Конг зазначив, що США «отримують вигоду від цієї кризи», а також запропонував Брюсселю і Пекіну скасувати санкції, запроваджені один проти одного.

У своєму першому інтерв'ю з моменту призначення на посаду посла Китаю в ЄС Фу Конг визнав, що «українська криза стає проблемою для двосторонніх відносин з ЄС».  

Фу Конг зайняв посаду, яка була вакантною рік - періоду, протягом якого у двосторонніх відносинах домінувала російська агресія і тісні зв'язки Китаю з Москвою. Європейські лідери наполягали на тому, щоб Пекін засудив російське вторгнення і використав свій вплив для припинення війни.

Фу Конг, який назвав війну «так званою спецоперацією», тому що «саме так її назвали росіяни», заявив, що одним з його пріоритетів на новій посаді є «деполітизація» відносин між ЄС і Китаєм. Він нагадав європейцям, що Пекін закликав до мирного врегулювання з 25 лютого, наступного дня після початку вторгнення.

«На другий день після початку цієї операції відбулася важлива телефонна розмова між президентом Китаю Сі і президентом Путіним, і під час цієї розмови президент Сі чітко висловився за пошук мирного рішення. Він підкреслив, що Китай не отримує вигоди від війни і не зацікавлений у продовженні конфлікту. Ми розглядаємо себе як побічну шкоду, якщо хочете, від цієї кризи. І Росія, і Україна є хорошими друзями, тому ми не хочемо вибирати між друзями. Це відправна точка нашої позиції», - заявив Фу Конг.

Він додав, що «ця криза поставила Китай у дуже складне становище з політичної точки зору» і «значно ускладнила відносини» з Європою.

Європа «поставила під мікроскоп» відносини Китаю з РФ після вторгнення 24 лютого, розпочатого президентом Росії Владіміром Путіним.

За кілька тижнів до цього Путін відвідав Китай на початку зимових Олімпійських ігор у Пекіні. Він і президент Китаю Сі Цзіньпін підписали заяву, в якій йшлося про те, що для китайсько-російського співробітництва «не існує жодних обмежень, жодних заборонених зон».

Відтоді час і формулювання цієї заяви ретельно аналізуються. Фу Конг закликав європейців не «занадто вчитуватися в термінологію» угоди.

«Я знаю, що люди тут мають деякі побоювання щодо так званих відносин без обмежень», - сказав посол.

Він наполягав на тому, що Пекін має подібні партнерські відносини з багатьма країнами і не ставить «штучних обмежень» на будь-які двосторонні відносини.

Однак він додав, що «дещо розчарований» тим, що після 10 місяців, протягом яких китайські офіційні особи неодноразово висловлювали підтримку мирному врегулюванню, європейці продовжують піднімати питання про угоду щодо співпраці з Москвою.

«Люди все ще використовують це [угоду], щоб сказати: "О, Китай не на тому боці". Я можу зрозуміти, що відразу після початку кризи європейські країни, рефлекторно, сказали: "Як ви могли досягти цієї угоди безпосередньо перед початком кризи?". Але через 10 місяців після цього факти свідчать про те, що Китай не надає військової допомоги Росії. Насправді, наша позиція була досить збалансованою, погодьтеся, і ми готові долучитися до будь-яких мирних зусиль», - заявив Фу Конг.

З іншого боку, за його словами, США «отримують вигоду від цієї кризи», продаючи зброю і заробляючи на енергетичній кризі в Європі.

«Найважливіше - зупинити бойові дії, досягти припинення вогню, щоб врятувати життя, і ми будемо підтримувати всі зусилля в цьому відношенні. Ми знаємо, що деякі країни або деякі люди в певних країнах не хочуть бачити припинення ворожнечі. І ми не думаємо, що це правильно», - додав він.

Відповідаючи на питання, чи вважає він, що США не хочуть бачити закінчення війни, Фу Конг сказав: «Це наша оцінка».

«Ми знаємо, що деякі люди отримують вигоду від цієї кризи. Вони продають величезну кількість зброї. А також фактично, що стосується побічних ефектів цієї кризи, ми знаємо, хто наживається на енергетичній кризі, яку пережили європейські країни», - заявив Фу Конг.

Щодо нещодавнього прагнення ЄС розробити захисні заходи у відповідь на торговельну модель Китаю, Фу Конг попередив, що деякі з цих кроків «межують з протекціонізмом, або навіть відвертою дискримінацією».

Брюссель завершує розробку інструментів для обмеження доступу на ринок ЄС для підприємств, які отримують субсидії від іноземних урядів або чиї внутрішні ринки не відкриті для європейських компаній.

Один із заходів, що розробляється, передбачатиме покарання країн, які вважаються такими, що здійснюють економічний тиск на компанії або країни ЄС, в той час як обмеження на китайські інвестиції впроваджуються по всьому блоку.

«Ми стежимо за цим з великим занепокоєнням. Щодо деяких [інструментів], навіть якщо Китай не згадується, ми всі знаємо, що Китай буде першим, кого вони торкнуться. І ми не вважаємо, що вони відповідають вільному і відкритому ринку, про який завжди заявляє Європа», - сказав Фу Конг.

Відповідаючи на питання, чому Пекін не відкриває свої ринки для європейських компаній у відповідь, Фу Конг згадав про Всеосяжну угоду про інвестиції —пакт з ЄС, який зайшов у глухий кут і який міг би відкрити деякі сектори китайської економіки.  

«Якщо європейці так стурбовані доступом до ринків Китаю, чому б їм не ратифікувати цю угоду? Ми готові розвивати цю ініціативу. Це був дуже важливий перший крок», - додав Фу Конг, зазначивши, що нещодавній національний з'їзд Комуністичної партії показав, що Китай буде відкриватися далі.

Минулого року угода була підірвана санкціями, запровадженими спочатку ЄС через порушення Пекіном прав уйгурів у Сіньцзяні. Фу Конг заперечив будь-які проблеми з правами людини в регіоні і сказав, що причина санкцій ЄС ґрунтується на «великій кількості дезінформації, я б сказав, що деякі з них є відвертою брехнею, вигадками».

Після цього Пекін запровадив санкції у відповідь проти законодавців, науковців і дипломатів ЄС. Фу Конг заявив, що Пекін скасує їх, але тільки разом із Брюсселем.

«Ми готові забути минуле. Як щодо одночасного скасування санкцій?. Чи готові ви відмовитися від такого величезного ринку, як Китай, через те, що Китай не погоджується з деякими конкретними питаннями прав людини?», - сказав він.

Речниця ЄС із питань зовнішньої політики Набіла Массралі заявила, що ЄС ніколи не коментує процес прийняття рішень щодо санкцій.

«Всі рішення щодо санкцій приймаються державами в Раді ЄС, а Рада приймає будь-які рішення одноголосно», - пояснила вона, додавши, що блок буде продовжувати закликати Китай дотримуватися своїх національних і міжнародних зобов'язань, а також поважати права людини.

Голова китайської делегації Європарламенту Райнхард Бютікофер і один з депутатів, які потрапили під санкції Пекіна, також не підтримав пропозицію Фу Конга.  

«За таких обставин ми змушені констатувати відмову Китаю змінювати курс щонайменше ще на рік. Це, безумовно, вибір Пекіна. М'яч залишається на їхньому полі. ЄС не відмовиться від свого рішучого захисту прав людини», - зазначив він.

Бютікофер входить до числа законодавців, які наполягають на тому, щоб ЄС вів переговори про двосторонній інвестиційний пакт з Тайванем.

Фу Конг попередив, що будь-який крок до офіційної угоди з Тайванем порушить зобов'язання, прийняте в 1975 році попередником ЄС, Європейським економічним співтовариством, не «підтримувати жодних офіційних відносин з Тайванем і не мати з ним жодних угод».

«Будь-яка країна, яка порушує цей фундаментальний принцип - ми не можемо підтримувати наші відносини, тому люди повинні це розуміти. Китай має нульову толерантність, коли справа доходить до тайванського питання. Все, що зазіхає на цю політику єдиного Китаю, безумовно, буде зустрінуте сильними контрзаходами», - заявив Фу Конг.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

SCMP: В Китаї заговорили про потребу готуватися до появи слабкої Росії і, можливо, навіть без Путіна

Китай уникав критики Росії через війну проти України, звинувачуючи в діях Москви розширення НАТО. Пекін підписав комюніке на саміті G20 в Індонезії в листопаді, в якому йдеться, що «більшість країн G20 рішуче засудили війну в Україні». При цьому, Китай продовжує утримуватися від того, щоб називати вторгнення РФ в Україну війною.  

Лідер Китаю Сі Цзіньпін під час зустрічі із заступником голови Ради безпеки РФ Дмітрієм Мєдвєдєвим у Пекіні заявив, що його країна хотіла б бачити переговори щодо війни проти України.

Сі вже не вперше закликає до мирних переговорів. Раніше повідомлялося, що під час зустрічі з президентом США Джо Байденом  Сі Цзіньпін сказав, що він «дуже стривожений нинішньою ситуацією в Україні». За його словами, Китай «весь час був на боці миру і продовжить закликати до мирних переговорів». 

У листопаді Сі заявив канцлеру Німеччини Олафу Шольцу, що виступає проти застосування ядерної зброї, підкресливши бажання Пекіна не допустити ескалації війни Росії проти України. Нещодавно він використав переговори з президентом Євроради Шарлем Мішелем, щоб закликати до зусиль з вирішення кризи.