Мамедов на прикладі України пояснив, чим відмова розслідувати акти насильства під час протестів може закінчитися для Казахстану

Ексзаступник генпрокурора України Гюндуз Мамедов вважає, що якщо влада Казахстану не розслідує акти насильницьких січневих протестів - це матиме негативні наслідки для усієї країни в майбутньому у політичному та економічному планах. Свою точку зору він пояснив в колонці для УП. 

"Відмова від неупередженого повного розслідування всіх актів насильства, скоєних під час масових протестів у Казахстані, може тривалий час укорінити недовіру між народом та інститутами державної влади. У цьому випадку Казахстан ризикує надовго втратити національну згоду, перетворитися на політично нестабільну державу та підірвати своє економічне благополуччя в майбутньому", - пише Мамедов. 

Він нагадав, що подібна ситуація в Україні у 2013 році переросла у ще масовіші протести, під час яких померли десятки людей, а Віктор Янукович втік. Через нерозслідування насилля на Майданні українці почали менше довіряти наступним президентам та державним інститутам. 

"Якщо ж насильству у цих зіткненнях не дається повна об'єктивна та невідкладна правова оцінка, шлях до національної єдності стає ще довшим. Державна влада в таких випадках довго і важко відновлює свою легітимність, а політична влада безповоротно втрачає довіру до себе", - пояснює Мамедов. 

Він також зазначив, що у випадку, коли усі сторони зацікавлені у примиренні, для здійснення незалежного розслідування існує окремий механізм - перехідне правосуддя. 

"У таких ситуаціях, як зараз у Казахстані, можливо і корисно використати інститут гібридних (змішаних) судів. Йдеться про такі спеціально створені суди, які включають таку сторону, яка користується авторитетом і довірою у громадян. Наприклад, це можуть бути судді міжнародних судів або авторитетні судді інших країн, що характеризуються зразковою правовою системою та відсутністю інтересів на території цієї держави. Цей інструмент здатний забезпечити довіру до процесу правосуддя", - зазначив Мамедов. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У Казахстані розпочали виведення військ ОДКБ

Мітинги в Казахстані розпочалися 2 січня, люди вийшли з вимогою знизити ціни на газ, що виросли майже вдвічі. 4 січня протести охопили всю країну, а вимоги протестуючих розширилися до політичних: боротьба з корупцією, підвищення рівня життя, уникнення влади клану Назарбаєва, повне перезавантаження влади.

Докладніше про те, що відбувається на «острівці стабільності» Центральноазіатського регіону, і про ціну, яку доведеться заплатити казахстанському президентові за участь іноземних солдатів у заспокоєнні країни, – читайте у статті Володимира Кравченка "Чи врятують російські "миротворці" Токаєва: що відбувається в Казахстані№ у ZN.UA.