Франції і європейським союзникам потрібна допомога Москви у спробах врятувати іранську угоду. Канцлер Німеччини Ангела Меркель теж говорила з Путіним про це в Сочі минулого тижня.
"Контекст поїздки змінився", - сказала голова російського центру в Французькому інституті закордонних справ Тетяна Кастуєва-Жан.
Вона зауважила, що через іранську угоду вийшло так, що Франція раптом опинилася на одному боці з Росією і Іраном. Макрон виправдовує свою поїздку тим, що його зовнішньополітичний підхід передбачає підтримку діалогу. Хоча в квітні Франція, як і інші країни Заходу, вислала російських дипломатів.
"Якщо Франція хоче, щоб її поважали, вона повинна говорити з усіма, але також рішуче діяти, коли червоні лінії порушуються. Я прагну стратегічного і історичного діалогу з Володимиром Путіним, щоб прив'язати Росію до Європи і не дозволити їй замкнутися в собі", - сказав Макрон.
Французький президент ніколи не соромився критикувати Росію чи особисто Путіна за порушення прав людини, втручання у вибори інших країн, підтримку режиму Башара Асада і військове вторгнення в Україну. Видання пише, що чиновники в Кремлі цінують прямолінійність французького президента.
Щодо Ірану і Москва, і Париж однаково заявляли, що збираються зберегти угоду, яка обмежує ядерну активність Тегерана, попри те, що США вийшли з неї. Але щодо України Москва навряд чи піде на якісь кроки після розмови з Макроном.
"Від цього візиту не варто нічого очікувати. Можливо є невеликий шанс домовитися про прогрес в питанні Сирії. Але щодо України, то ми в повному глухому куті", - сказав голова Російської ради з закордонних справ і оборонної політики Федір Лук'янов, який дає поради Кремлю.
Видання Bloomberg також писало, що на економічному форумі в Санкт-Петербурзі Путін буде вихвалятися перед Макроном своїми успіхами. Але насправді економічні успіхи Путіна не дотягують до його глобальних амбіцій. Це означає, що Москва втрачає позиції, а не зміцнює їх. За багато років російська залежність від продажу газу і нафти лише зміцнилися.
У свою чергу, Los Angeles Times писало, що Путін не намагається навіть зміцнити Росію і добивається ослаблення усіх інших. Але у нього великі амбіції, але надто мало влади. Російська держава відстала через свою примітивну економіку і погані стандартами освіти і охорони здоров'я. Тому боротьбу доводиться вести брудними методами.