Лідери Близького Сходу відтермінували прийняття великих рішень, чекаючи на завершення виборів президента США — The Economist

Світові лідери пильно спостерігають за ходом виборів президента США, адже скоро світ дізнається, хто стане новим лідером Америки. Мешканці Близького Сходу інколи заявляють про те, що вони заслуговують мати виборчі права в Америці. Зрештою, десятки років американські президенти проводили війни, політику санкцій та іншу діяльність в регіоні. Чинний президент США Дональд Трамп теж не став винятком в цьому питанні. Перший термін Дональда Трампа був ознаменований конфліктом з Іраном, який потягнув за собою вбивства, акти саботажу та економічну блокаду, пише журнал The Economist.

З наближенням виборів в Америці цей конфлікт зайняв непросту паузу. Весь регіон, здається, чекає. Від перспективи ядерних переговорів до формування нового ліванського уряду, Іран та його союзники відтермінували прийняття великих рішень, поки американці не визначаться з власним вибором.

Проте вибори президента США можуть мати менше значення для Близького Сходу, ніж очікують лідери регіону.

Трамп вступив на посаду, пообіцявши вийти з ядерної угоди між Іраном та іншими державами, підписаної в 2015 році, послабивши економічні санкції в обмін на обмеження ядерної програми Ірану.

Однак, Трамп офіційно не виходив з цієї угоди до 2018 року, і його термін президенства вже наближався до завершення, перш ніж в силу вступили відновлені економічні санкції. Саме тому, замість переговорів про нову угоду лідери Ірану вирішили зачекати. Вони мало про що дискутували, адже Трамп не міг чітко пояснити свої вимоги. А суперечлива зовнішня політика республіканського президента США лише діяла на користь іранського режиму, де починали панувати антиамериканські настрої.

Тим не менше, Іран намагався уникнути відкритої конфронтації з Америкою, покладаючись на «довірених осіб». Іракські ополченці, які напали на американське посольство в Багдаді, не приховують своїх зв'язків з Іраном. Але останнім часом навіть їх свобода була обмежена. Після того як державний секретар США Майк Помпео погрожував закрити посольство, ополченці погодились на припинення вогню. Перемир'я триватиме до виборів, можливо навіть до кінця року.

Через три місяці після катастрофічного вибуху в порту Бейрута 4 серпня ліванська політика стала «паралізованою». Прем'єр-міністр подав у відставку після вибуху. У вересні президент попросив дипломата Мустафу Адіба сформувати новий уряд. Його зусилля зазнали краху після того, як Америка запровадила санкції проти шиїтського ополчення та політичної партії "Хезболли", яка підтримується Іраном. Деякі ліванські політики нервують через зростання впливу «Хезболли». Лівану вкрай необхідний новий уряд для відродження «хворобливої» ​​економіки, але його утворення здається малоймовірним до завершення виборів в Америці.

Все це створює враження, що Трамп контролює Іран: країна перебуває під впливом санкцій, іранські союзники нервують через потенційну «подібну долю».

Президент Трамп також має і палких прихильників на Близькому Сході, які очікують, що ще чотири роки "максимального тиску" зможуть повністю перебудувати регіон - і побоюються, що демократ Джо Байден, якщо стане президентом, скасує цей «прогрес».

Проте вони можуть бути розчаровані. Хто б не переміг на виборах президента США, Іран, ймовірно, буде змушений вести переговори про нову ядерну угоду. Але, швидше за все, жоден з кандидатів не виграє багато поступок з ядерних питань.

Підтримка угруповань бойовиків - це не торгівельна монета для Ірану: це ідеологічний імператив і серцевина його доктрини безпеки. Верховному лідеру Ірану Алі Хаменеї 81 рік і він прагне забезпечити те, щоб його жорстка політика і надалі панувала в країні. Ту ж саму мету має Корпус вартових Ісламської революції, які останнім часом все більше домінують в політиці Ірану.

Хто б не став новим президентом США, він може не надто вплинути на ситуацію в регіоні. Прем'єр-міністр Іраку Мустафа аль-Казимі хотів би «приборкати ополчення». Але він побоюється, що занадто різкі дії в регіоні можуть призвести до кровопролиття. Тиск з боку Вашингтона може нічого не змінити. А в міру того, як Ліван все глибше впадає в безгрошів'я та нестабільність, "Хезболла"  буде лише зміцнювати власні позиції, заповнюючи порожнечу. Америка поки має великий вплив на Близькому Сході, але регіон також має і власну політику, резюмує журнал.