Криза в Греції підтверджує небезпеку від популістів при владі – The Times

Економічна криза в єврозоні, яка почалася в 2010 році, окрилила радикалів у Європі, які за допомогою лише популістських гасел здобули симпатію виборців. Саме так грецькі ліві з партії "Сіріца" перемогли на виборах у січні цього року. Але за короткий термін свого правління вони змогли швидко скерувати Грецію до бідності і політичної ізоляції.

Про це в редакційній статті пише видання The Times, зауважуючи, що грецькі економічні проблеми можуть стати уроком для виборців у інших країнах єврозони, в яких теж зростає популярність пустослівних політиків. Досвід Греції продемонстрував, наскільки небезпечні популісти при владі для розвитку і благополуччя країн.

Видання пише, що громадянам Іспанії доведеться пройти випробування на виборах у листопаді, на яких дві най впливовіші партії країни будуть змагатися з лівими радикалами з партії Podemos. Ця політична сила з'явилася лише 18 місяців тому, але, попри брак фінансування, швидко здобула популярність і продемонструвала хороші результати на місцевих виборах. Тепер у неї є всі шанси пройти в парламент у складі лівої коаліції. Лідер партії Пабло Іглесіас в інтерв'ю The Times хвалив політику грецької "Сіріци", шотландської "Національної партії", ірландської Шинн Фейн і критикував колишнього британського прем'єра Тоні Блера.

"Podemos і "Сіріца" радикальні ліві партії, але було би точніше назвати їх популістами протестів. Це пояснює їхню співпрацю з правими радикалами, а також референдум щодо вимог до Єврогрупи кредиторів, який оголосив прем'єр-міністр Алексіс Ціпрас", - йдеться в статті.

Видання пише, що на грецький прем'єр хоче, аби європейські платники податків, які не будуть голосувати на його референдумі, заплатили за проблеми Греції. Європейські кредитори пропонували Афінам допомогу в обмін на розумні реформи і ощадливість. Але Ціпрас відкинув їх і влаштував своїй країні ще гірші умови, ніж вимагали в ЄС. Він зупинив роботу всіх банків, заморозив рахунки греків і скерував економіку на шлях краху.

При цьому економічні проблеми Греції цілком прозорі. Вона роками споживала більше, ніж виробляла. Різниця між імпортом і експортом становить 14% від ВВП. Це не помилка капіталізму, а некомпетентність урядів, які не змогли забезпечити фіскальну дисципліну в країні. Ліві і праві популісти пропонують вирішити цю проблему, звинувачуючи у її появі когось за кордоном.

Іспанія так само пережила серйозні економічні проблеми, але через інші причини. Її економічне зростання базувалося на фінансовій "мильній бульці", яка врешті-решт луснула. Мадрид все ж таки впорався труднощами завдяки методу, який варто було б перейняти і Греції. Країна повинна виробляти більше, ніж споживати. Іспанії вдалося за період з 2009 до 2014 року скоротити імпорт і збільшити експорт на 30%. Завдяки цьому вона стала на шлях відновлення економіки.

"Ідея підвищення якості життя за допомогою заміни капіталізму на націоналізм виглядає потворно. Вона неправильна і приклад Афін це підтверджує", - йдеться в статті.

Після провалу переговорів з кредиторами на вихідних прем'єр-міністр Греції Алексіс Ціпрас анонсував проведення референдуму в країні у неділю, 5 липня, щодо пропозицій міжнародних кредиторів. Громадяни Греції повинні будуть відповісти на референдум: згодні вони чи ні з підвищенням податків і скороченням пенсійного фонду на 8 млрд євро, чого вимагають ЄС, ЄЦБ і МВФ.

17 червня, Центральний банк Афін у доповіді заявив, що провал угоди з кредиторами призведе до неконтрольованого кризи" в країні, який може привести до виходу Греції з єврозони, і, швидше за все, з ЄС. При цьому згідно з даними опитування інституту вивчення громадської думки GPO, майже 70% греків хочуть залишитися в єврозоні. Крім того, близько 68% респондентів переконані, що, незважаючи на протиріччя, Афіни все-таки погодяться з умовами кредиторів.

У вівторок стало відомо, що Греція в переговорах з міжнародними кредиторами пішла на поступки, але вони не повинні вплинути на трудові права, і не стануть причиною жорсткої економії. При цьому, як повідомляє Bloomberg, у Ципраса залишилося 48 годин для укладення угоди з кредиторами.

Детальніше про стан грецької економіки читайте в статті Катерини Зарембо для DT.UA "Грецька драма для Європи".