Колишні співробітники російського ТВ розповіли, як Кремль перетворив телебачення в пропагандистську машину: на початку всім керував особисто Дмитро Пєсков.
Як повідомляє Colta.ru, історії були спочатку записані колишнім заступником головного редактора телеканалів Росія 24 і Росія 2 Олександром Орловим, звільненим з телебачення в липні 2013 року за пости на підтримку Олексія Навального.
За словами колишнього співробітника Всеросійської державної телевізійної і радіомовної компанії (ВДТРК), була летючка в лютому 2014 року, коли головний редактор сказав, що починається "холодна війна".
"Не інформаційна, тому що про інформаційну всі вже розуміли, вона почалася набагато раніше. А "холодна", яка для багатьох була атавізмом. Він сказав, що настала епоха, порівняно з якою 70-80-ті - "дитячий лепет", тому ті, хто не хоче брати участь, можуть знайти собі яку-небудь іншу сферу діяльності, поза інформаційном каналом. А все решта - welcome to the club", - цитує видання співрозмовника.
Як зазначив екс-співробітник ВДТРК, пішли одиниці, спокійно "без особливого биття посуду". Він же розповів, що пропагандистські сценарії формувалися на спеціальних зборах, які спочатку проводив Олексій Громов, а пізніше - прес-секретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков.
"Зрозуміло, що якщо це Україна, то треба висвітлити максимально повно, по одному сюжету в день обов'язково з Криму, Донецька, Києва. У березні 2014-го, після референдуму, це було традиційним завданням - з Криму не менше одного оригінального сюжету в день, можна більше. Кожен день треба було розповідати, як Крим розвивається, як процвітають науки і ремесла, зростає добробут і радість новознайдених громадян. "Хунта", "укропы", "бандерівці" - це для ведучих, для тих, хто в кадрі. Для них ці формулювання опрацьовувалися на вузьких зустрічах", - сказав співрозмовник, зазначивши, що з вуст головного редактора такі формулювання ніколи не звучали.
Кореспонденти, у свою чергу, "виконували абсолютно технічну функцію підставки під мікрофон - підійти до потрібного спікеру, зняти потрібний стендап, вимовити потрібну інформацію".
На думку екс-співробітника ВДТРК, якщо порівнювати з часами грузинської війни, то цього разу система пропаганди "була заточена ідеально", а "заточка робилася не за три дні і не за "летючку", а тижнями, місяцями, роками".
Між каналами перестала існувати конкуренція: "було розпорядження з Адміністрації президента про те, що годі мірятися і показувати, хто тут більш ексклюзивний". Між працівниками також не виникало дискусій, були тільки емоційні сплески, але тільки між людьми, які один одному щодо довіряли.
"Не всі з усіма розмовляли. Була певна атмосфера недовіри - потенційно хто-небудь міг донести. В основному, всі такі як Дмитро Кисельов, тролі 50-го рівня, або як він там сам себе називає. Серед них відсотків 40-50 ходило на Болотну, і їм все це категорично не подобалося. Але вони не йшли, причини банальні - сім'ї, кредити. Плюс всі розуміли, що йти нікуди. Але 25% було переконаних, які вважали, що роблять правое дело", - зазначив він.
За словами екс-співробітника ВДТРК, "ручний режим поширювався навіть на погоду".
"От треба терміново запросити Вільфанд, щоб він сказав, що буде страшна зима. Є загальна тенденція нагнітати, що вони від нас залежать - зараз ми вам газ не пустимо, і ви замерзнете. Вони і тринділи весь час: "Нас чекає холодна зима". Нам так і говорили на зборах: "Робіть більше пекла!", - цитує видання медійника.
Прямі лінії з Путіним також повністю зрежисовані: "організовують зустрічі з потрібними людьми, вибирають тематику, все це узгоджується мільйон разів. Є передпоказ так званий, як для тата і мами в театрі. Репетиція, повний прогін".
Він зазначив, що хоч в топ-менеджменті люди були недурні, і всі тонкі моменти вони обговорювали в самому вузькому колі, а не на великих редакційних летючках по 25-30 осіб, але пропагандистська політика була абсолютно непроникною, що було частиною "холодної війни".
Раніше на сторінках Bloomberg оглядач Леонід Бершидський повідомив, що пропаганда президента Володимира Путіна, яка націлена на іноземних жителів, потерпіла повну поразку, так само як і всі зусилля Заходу у відповідь.