КНДР могла отримати двигуни для ракет не лише в Україні - FT

Двигуни RD-250, які встановлені на ракетах 3, є не лише в українського "Южмаша", а й у російського концерну "Енергомаш". Крім того, отримані Пхеньяном двигуни були вправно модифіковані. Тож не виклчено, що іноземні інженери розробили елементи, які були запропоновані північнокорейському режиму.

Про це йдеться в статті Financial Times з посиланням на звіт експерта Міжнародного інституту стратегічних досліджень Майкла Еллемана.

У звіті він вказав, що "Южмаш" міг бути найвірогіднішим джерелом, оскільки український завод через війну з Росією погано фінансується. Тож він припускає, що кілька відчайдушних працівників чи охоронців могли вкрасти двигуни і продати їх КНДР через контрабандистів чи злочинні мережі на просторі колишнього СРСР.

"Двигуни, які менш ніж метр заввишки і один метр в ширину, могли бути транспортовані через Росію в Північну Корею", - цитує видання звіт.

В "Южмаші" заперечують ці підозри. За роки незалежності компанія не виготовляла жодних двигунів і ракетних компонентів для військових цілей. Натомість вона зосередилася на технологіях для запуску супутників.

Financial Times нагадує і про інший науковий звіт, який був опублікований у п'ятницю. В ньому йшлося про те, що двигуни RD-250 чи модифікація RD-251 були використані КНДР. І вірогідно, вони були виготовлені компанією "Енергомаш" в Росії. При цьому, в звіті припускається, що КНДР "вірогідно" могла отримати двигуни у 80-х чи на початку 90-х років.

"Наявність ракетних компонентів RD-250/1 у нових північнокорейських ракетах піднімає нове і потенційно зловісне питання про кількість радянських ракетних двигунів, які могли дістатися КНДР під час розпаду СРСР", - зауважили автори звіту Теодор Постол і Маркус Шіллер.

Еллеман сумнівається, що Пхеньян міг отримати двигуни в 90-х роках і переконаний, що це сталося, швидше за все, у 2016-му. Автори обох звітів переконані, що у КНДР є кілька десятків ракетних двигунів. Вірогідно їх до 40. Financial Times наголошує, що Київ заперечує, що "Южмаш" міг стати джерелом технологій для Північної Кореї. Натомість українські чиновники вказують пальцем на Росію, яка, у свою чергу, поки мовчить.

Північна Корея тривалий час намагається викрасти ракетні технології СРСР у колишніх його республік. Приміром у 80-х і 90-х роках Пхеньян через таємну мережу агнетів вкрав технології ракет Р-17 (Scud). Ці технології лягли в основу нинішньої північнокорейської ракетної програми. А в 2012 році Україна спіймала двох північнокорейських громадян на спробі купити обладнання "Южмаша".

Еллеман вважає, що ракети Hwasong-14, які випробувала КНДР, хоч і потенційно можуть долетіти до США, але ядерної загрози не становлять. В обох нещодавніх випробуваннях були використані легкі боєголовки, що призвело до перебільшення результатів. І у випадку оснащення реальною ядерною боєголовкою, ракета, швидше за все, не долетить до американської цілі.

Нагадаємо, раніше на сайті американської газети The New York Times була опублікована стаття під заголовком "КНДР могла добитися успіху у випробуванні ракет завдяки двигунам з України". В цьому матеріалі, з посиланням на дослідження спеціаліста з ракетним питань Майкла Еллемана йдеться про те, що останні успіхи КНДР випробування міжконтинентальної балістичної ракети "стали можливі завдяки покупці потужних ракетних двигунів на чорному ринку, ймовірно, з українського заводу, що має історичні зв'язки з російською ракетною програмою". Секретар РНБО України Олександр Турчинов заявив, що українські оборонний і авіакосмічний комплекси ніколи не постачали зброї і військових технологій в КНДР, а інформація про це помилкова і, швидше за все, спровокована російськими спецслужбами.