Китай "вторгнувся" на периферію Росії в Центральній Азії – Washington Post

Повільно , але впевнено в степу Центральної Азії з'являється широка автострада. Старі радянські автомобілі, вантажівки і автобуси їздять по вже збудованій частині повз сучасні жовті бульдозери, крани і будівельників, за якими стежать керівники проекту з Китаю. Цей шлях повинен сполучити Східну Азію з Західну Європу.

Автострада, яка пролягає через територію країн Центральної Азії, стала символом бажання КНР закріпити свій вплив на регіон, вирвавши його з рук Росії, і заодно зблизитися з Заходом.

Про це на сторінках Washington Post пише Саймон Даньєр. Однак такі дії китайської сторони підриває російське лідерство на пострадянському просторі.

"Зазвичай цей регіон прийнято вважати заднім двором Росії. Але він дедалі більше розвертається в бік Китаю", - каже директор програми міжнародних досліджень безпеки лондонського United Services Institute Раффаелло Пантучі.

Москва і Пекін може й говорять мовою партнерства сьогодні, але Центральна Азія залишається джерелом недовіри між ними. Для Китаю регіон може запропонувати багаті запаси природних ресурсів. Однак великі плани Пекіну щодо нього занадто амбітні, щоб їх виконати. Зокрема, китайська сторона хоче знайти ринки для експорту своєї надлишкової продукції. Однак центрально-азійські країни надто малозаселені і надто бідні, щоб допомогти КНР в цьому.

В 2013 році лідер Китаю Си Цзиньпін у столиці Казахстану оголосив про "золотий шанс" для обох країн поглибити відносини і відновити процвітання регіону в серці Євразійського континенту. І допомогти в цьому повинен автострада "Шовковий шлях", яка відновить маршрут стародавніх купців зі Сходу на Захід. На казахсько-китайському кордоні Китай будує новий мегаполіс Хоргос з сучасними житловими кварталами і торгово-розважальними центрами. Тут у 7-му столітті зупинялися каравани. Китайська преса вже назвала нове місто "перлиною Шовкового шляху". Але з казахського боку стоїть лише невеличка будівля, яка нагадує стару юрту кочівників. І зрідка люди зупиняються тут, щоб купити води, горілки чи верблюжого молока.

Цілі китайського "Шовкового шляху" зрозумілі. Пекін довго працював над тим, щоб отримати доступ до багатих природних ресурсів Центральної Азії, щоб підживити китайську індустріальну економіку. Також він хоче, щоб Центральна Азія стала загорожею від ісламістських екстремістів, які можуть проникнути в Синцзянь-Уйгурський автономний округ, населення якого сповідує іслам. Будуючи "Шовковий шлях", Китай також обіцяє витрачати сотні мільйонів доларів на будівництво інфраструктури. При цьому він сподівається отримати вигоду, створивши ринки для китайських товарів, особливо для важкої індустрії, будівельної і металургійної сфери, які переживають труднощі через сповільнення зростання економіки. Все це не подобається Росії, яка претендує на контроль над такими країнами, як Казахстан, Киргизстан, Узбекистан і Таджикистан.

"Коли Китай лише оголосив про намір збудувати "Шовковий шлях" через Казахстан, лідери Росії зустріли його не так зі скепсисом, як зі страхом. Відчуття було таке, ніби цей проект був націлений на те, щоб відібрати у нас Центральну Азію. Китай хоче скористатися нашими економічними труднощами, щоб стати дійсно помітним у регіоні", - пояснив експерт "Центру Карнегі" Олександр Габуєв.

Росія намагалася чинити опір цьому процесу, однак тепер у неї немає необхідних ресурсів, щоб утримувати лояльність Центральної Азії.

Раніше ЗМІ повідомляли, що Китай без зброї відвойовує Центральну Азію у Росії. Однак дана економічна експансія може нести ризики для самої КНР: чим більше Пекін інвестує в регіон, який межує з Афганістаном, довгострокова стабільність якого знаходиться під питанням, тим вище ймовірність того, що він може бути втягнутий в рішення політичних, військових питань і в даному регіоні.

Раніше видання The Economist вже писало про конфлікт інтересів Москви і Пекіну щодо впливу на Центральну Азію. Зокрема, йшлося про те, що відносини Росії з Китаєм нерівноправні і вимушені. Західні санкції за війну проти України надовго заморозили відносини Росії з США і ЄС, змусивши Кремль обійняти Китай настільки сильно, наскільки це можливо.

Але нині китайські військові технології пішли значно далі вперед, ніж застарілі російські. І КНР став серйозним конкурентом в продажу зброї для Росії, яка почала втрачати покупців.

Видання Wall Street Journal сьогодні писало, що Китай і Росія не зможуть створити антизахідну "вісь". Як вважає видання, напередодні параду Перемоги 9 травня китайські державні ЗМІ звели російського лідера Володимира Путіна на один "п'єдестал" з президентом Китаю Сі Цзіньпіном. Але не варто обманюватися: Путін і Цзіньпін є однодумцями-націоналістами, які протистоять Америці. Однак китайський лідер діє як старший партнер.

Детальніше про "Шовковий шлях ХХІ століття" читайте в статті Надзвичайного і Повноважного Засолу КНР в Україні Чжана Сіюня "Один пояс - один шлях" на сторінках тижневика "Дзеркало Тижня. Україна".