Китай став джерелом вразливості глобальної економіки — The Economist 

Не так давно Китай виділявся своєю економічною стійкістю на тлі пандемії коронавірусу. Зараз він став джерелом вразливості світової економіки. Різке уповільнення в найважливішому економічному секторі Китаю загрожує зростанню. Так само, як і стратегія Пекіна, орієнтована на «повну ліквідацію» COVID-19, яка вимагає робити все необхідне, щоб заблокувати спалахи хвороби. Поширення штаму коронавірусу «Омікрон» робить таку стратегію ще важчою для реалізації, пише The Economist.

Згідно з офіційними даними Китаю, ні проблеми у секторі нерухомості, ні пандемія не зупинили зростання економіки більш ніж на 8% у 2021 році. Експорт зростав, оскільки світові споживачі почали активніше купувати товари. У доларовому еквіваленті ВВП перевищив навіть допандемічні очікування завдяки зміцненню юаня. Проте Китай не може повторити цей маневр у 2022 році, країні доведеться протистояти власним проблемам.

Поки що макроекономічна політика працює відносно ефективно. Жорсткий набір рішень, спрямованих на придушення небезпечних «недоліків» у секторі нерухомості, змінився, щоб уникнути загострення кризи.

Суворі обмеження на позики підштовхнули найбільших забудовників Китаю, особливо Evergrande — до дефолту. Це викликало занепокоєння серед покупців житла, які боялися, що куплені наперед квартири можуть ніколи не бути побудовані. Але останнім часом риторика уряду Китаю стала менш жорсткою, а в деяких містах стало легше купувати житло.

У той же час Пекін вжив заходів для відновлення економіки в цілому. Китай прискорив деякі з державних інвестиційних проектів, викладених у його останньому п’ятирічному плані, і заохочував місцеві органи влади випускати більше інфраструктурних облігацій. Центральний банк також знизив процентні ставки.

На відміну від свого макроекономічного прагматизму, Китай залишається ревно відданим своєму жорсткому підходу до пандемії.

Пекін відзначає свій успіх як доказ досконалої соціальної моделі. Це може заблокувати шлях до реформ, які знадобляться в міру розвитку пандемії. Ще до того, як зафіксували штам Omicron, ризики стратегії повної ліквідації COVID-19 були очевидні.

У грудні, після того, як місцеві чиновники в місті Сіані з населенням 13 мільйонів людей, не змогли досить швидко зупинити спалах варіанту Дельта, все місто було «заблоковане» настільки суворо, що це призвело до дефіциту їжі.

Компанії, які виробляють мікросхеми в місті, заявили, що це вплине на виробництво. Жорсткі обмеження в Китаї також гальмували споживчі витрати: після інфляції роздрібні продажі в грудні скоротилися в порівнянні з минулим роком.

Варіант Omicron зробить повну ліквідацію коронавірусу ще важчою для реалізації. Проблем буде більше. Кожен випадок хвороби піддаватиме ризику ширше коло людей. А інфекції можуть залишатися непоміченими довше, оскільки більшість випадків хвороби проходять відносно легко або безсимптомно.

Масове тестування на коронавірус в Тяньцзінь у відповідь на спалах Omicron цього місяця змусило Toyota і Volkswagen призупинити виробництво автомобілів у місті.

Китай не може позбутися COVID швидко, але країні слід знайти шлях до того, поки ціна витрат стане екстремальною. Пекіну доведеться відмовитися від вакцинного націоналізму і схвалити західні вакцини, які пропонують ефективний захист.

Країні потрібні потужні противірусні препарати і посилення системи охорони здоров’я, щоб впоратися з хвилею захворювань, які неминуче виникнуть, коли новий штам ще більше поширюватиметься серед населення.

Підхід влади Китаю як до сектору нерухомості, так і до пандемії відображає її «стиль кампанії» управління, який об’єднує кадри, щоб забезпечити виконання гасел і заяв центральної влади. Такі кампанії самі по собі можуть спровокувати невдалий імпульс.

Останніми тижнями китайський уряд прокинувся від небезпеки того, що його надмірні зусилля по контролю ринку нерухомості можуть потопити економіку. Тепер влада повинна переглянути, як вона бореться з пандемією, резюмує видання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Китай зіштовхнувся з «демографічною бомбою уповільненої дії» — The Guardian

За більшістю міжнародних стандартів економічне зростання Китаю на 4% у річному обчисленні в четвертому кварталі минулого року було досить потужним показником. Проте, хоча такий показник перевищив прогнози більшості аналітиків, це було найповільнішим темпом зростання китайської економіки за 18 місяців, що представляє спад зі зростання на 6,5% за той же період 2020 року. Валовий внутрішній продукт Китаю зріс на 8,1% у 2021 році. Уповільнення розвитку країни матиме глобальний вплив: згідно з даними МВФ, Китай є найбільшим внеском у світовий ВВП і до 2026 року на його частку припадатиме більше однієї п’ятої загального світового зростання, пише Financial Times.