За програмою «золотих» паспортів на Кіпрі офіційний статус громадянина країни отримували іноземці з 2013 року, проте в листопаді республіка вирішила відмовитися від громадянства за інвестиції після повідомлень про зловживання. За словами президента Кіпру, влада застосує інші варіанти залучення інвестицій, але до програми надання громадянства в обмін на інвестиції в економіку острова, уряд не повернеться, заявив президент республіки Нікос Анастасіадіс, передає газета Kathimerini.
«Нами будуть запропоновані й інші стимули для інвестицій, але не надання громадянства», - уклав Анастасіадіс.
За інформацією джерела, Кіпр заробив більше € 9 млрд ($10,8 млрд) на програму видачі паспортів іноземним інвесторам в період з 2013 по 2019 рік, але програма провалилася на тлі повідомлень про зловживання і побоюваннях ЄС.
2 лютого Анастасіадіс провів кілька годин у слідчій комісії у справі навколо зловживань інвестиційною програмою.
Влада Кіпру неодноразово проводили перевірку дотримання умов програми видачі «золотих паспортів». У вересні поліція почала розслідувати процедуру отримання громадянства 42 інвесторами, які увійшли в «групу високого ризику».
"Золоті паспорта" видані за програмою «Громадянство в обмін на інвестиції в економіку» в період з 2008 по 2012 рік. Паспорти отримали бізнесмени Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов, Олена Гайдук, Костянтин Григоришин, Михайло Кіперман і члени їх сімей.
Всього паспорта за цією програмою отримали майже півтори тисячі чоловік. Деякі з отримали паспорти Кіпру винні у відмиванні грошей, корупції та інших злочинах.
У переліку покупців "золотих паспортів" вказані, зокрема, Олег Бахматюк, який є фігурантом справи по виведенню грошей з ВіЕйБі Банку.
Колишній міністр екології Микола Злочевський, якого український суд обрав запобіжний захід у вигляді арешту, але заочно, оскільки він в розшуку.
Уряд Кіпру з 1 листопада 2020 року припинило дію програми з надання громадянства іноземцям в обмін на значні інвестиції в країну.
Як уже повідомлялося, після голосування «антіофшорного» законопроекту №1210 і підписання його президентом вже в статусі закону №466-IX заперечення змінилося гнівом і торгом. Бізнес почав торгуватися з парламентаріями, розуміючи неминучість запровадження нових правил, а предметом торгу стали терміни введення вимог.
Перший раунд: законопроект №2524 про перенесення термінів став законом №786, який продовжив термін ліквідації іноземних компаній до кінця 2021 року.
Другий раунд: проект закону №4065 про перенесення терміну введення правил щодо контрольованих іноземних компаній (КІК) прийнятий вже в другому читанні і очікує підписання. Детальніше читайте в матеріалі Лани Голян " Чи можна ухилитися від« антіофшорного »удару? ".