Кілька епізодів звіту Мюллера можуть тлумачитися як намагання Трампа перешкодити правосуддю - експерт

Завершення розслідування спеціального прокурора Роберта Мюллера щодо втручання Росії в американські вибори трохи змінило його сприйняття серед прихильників протилежних політичних таборів. Серез республіканців побільшало тих, хто схвально оцінив роботу Мюллера, серед демократів – поменшало, пише експерт "Майдану закордонних справ" Олександр Хара у статті для DT.UA.

Автор зазначає, що у найближчому оточенні президента Трампа радо прийняли результати розслідування.

"Втім, очільник команди захисників, колишній мер Нью-Йорка Рудольф Джуліані зайняв двозначну позицію. Він одночасно вважає звіт об'єктивним, трактуючи його як свідчення невинуватості свого патрона, і таким, що був складений командою упереджених демократів на чолі з паном Мюллером. Нападки експресивного республіканця обумовлені незадоволенням, що звіт не став останньою краплею й використовуватиметься демократами для підриву позицій чинного президента", - пише експерт.

Хара додає, що висновок розслідування не містить виправдання, адже наведено десяток епізодів, котрі можуть тлумачитися як намагання Трампа перешкодити правосуддю.

"Найбільш кричущий приклад - звільнення директора ФБР Джеймса Комі, який, власне, й запустив машину розслідування підозрілих зв'язків команди Трампа з росіянами. Але є причини, чому Роберт Мюллер уникнув і обвинувального формулювання. Як свідчить правовий аналіз професора Джоша Блекмена, Роберт Мюллер виходив із того, що навіть за відсутності прямої згадки посади президента серед суб'єктів, які підпадають під законодавство про перешкоджання правосуддю, таке законодавство має бути застосовним. Ця логіка базується на висновку Офісу правової експертизи Міністерства юстиції від 1995 року, який стверджує, що на президента поширюється антикорупційний статут, незважаючи на відсутність там прямого згадування цієї посади. Втім, правова практика свідчить про примат прямого згадування. На додачу до цього, нинішній прокурор є прихильником підходу, що чинного президента не можна притягувати до відповідальності за виконання своїх конституційних обов'язків. А ось Конгрес має повноваження визначити як кримінальні певні дії, зокрема підкуп з метою лжесвідчень, залякування свідків та фабрикування доказів", - резюмує Хара.

Детальніше про звіт Мюллера читайте в статті Олександра Хари "Чи вислизнув Трамп із-під ковпака Мюллера?" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".