Прямо зараз світ, ймовірно, отримав можливість спостерігати тим, що може стати першою повномасштабною кібервійною. Оскільки біля кордонів України розташовано близько 130 тисяч російських військових, ризик вторгнення є високим, і немає сумнівів, що сучасна військова кампанія може включати компонент кібератак. Навіть якщо в кінцевому підсумку не буде спроби прямого вторгнення в Україну військовими силами, президент РФ Владімір Путін, можливо, поставив себе в положення, коли він повинен щось робити, аби не «втратити обличчя», пише Financial Times.
Кібератака, яка є легким та порівняно «дешевим» засобом, імовірно, має місце серед планів Путіна. Як показала Росія під час ситуації в Грузії 2008 року, хакерські атаки проти державних систем, а також фінансового та енергетичного секторів можуть спричинити хаос.
Хоча деякі країни на Заході можуть вважати, що це не їхня проблема, таке ставлення відображає нехтування історією. Менше п’яти років тому Росія здійснила кібератаку NotPetya, спрямовану на українську енергетичну, транспортну та фінансову системи, намагаючись ще більше дестабілізувати країну. Але замість того, щоб бути «локальною кібератакою», NotPetya швидко поширилася по всьому світу.
Атака спричинила серйозні збої в роботі компаній у всьому світі, зокрема в США, Великій Британії, Франції, Німеччині та Індії. Оскільки вплив хакерських атак вражає майже всі куточки світової економіки, загальні світові витрати за оцінками Білого дому перевищують 10 мільярдів доларів.
Сьогодні не тільки зросла загроза кібератаки, але й ризик її згубних наслідків. Компанія Microsoft вже попередила, що виявила руйнівне зловмисне програмне забезпечення, нещодавно розміщене в українських комп’ютерних мережах, яке охоплює декілька державних, некомерційних та інформаційно-технологічних організацій. Урок, винесений з NotPetya, полягає в тому, що після активації це шкідливе програмне забезпечення може поширюватися далеко за межі своїх встановлених цілей.
Міністерство національної безпеки США попередило, що навіть якщо кібератака, спрямована проти України, не пошириться за її межі, російські руйнівні кібератаки безпосередньо проти США можливі. Це реальний ризик для всіх членів НАТО.
Знайти вихід із цієї конкретної кризи не в силах жодної окремої організації, компанії чи керівника. Водночас, країни часто використовують занадто слабкі засоби кіберзахисту. Хоча «універсальної моделі» захисту від хакерських атак немає, зрозуміло, що основоположним елементом безпеки систем є концепція колективної оборони.
Це з’єднує компанії та різні організації, особливо в критичній інфраструктурі, з урядом, щоб ділитися анонімними даними про спроби кібервторгнення. Зовсім недавно колективна оборона допомогла виявити зловмисників, які намагалися використати вразливість у популярній бібліотеці Log4j, яка, серед інших цілей, вразила Міністерство оборони Бельгії.
Сьогодні більшість кібератак спрямовані проти кількох цілей одночасно, але жертви — часто державні установи, які відповідають за захист населення, наразі не можуть вчасно відслідкувати, коли і де відбуваються хакерські атаки. Ніхто не встигає скласти нотатку чи надіслати електронний лист із застереженням, коли дані зникають з екрана просто на очах.
Підхід до колективної оборони створює картину кіберпростору, схожу на радар, що дає змогу кільком командам негайно впоратися з ворогами. Уявіть собі групу зі ста компаній середнього розміру з 10 операторами мережевої безпеки в кожній. Колективна оборона змінює всю динаміку: замість 10 осіб, які самостійно борються проти російських кіберзлочинних угруповань, тисяча професіоналів у сфері безпеки об’єднуються, як тільки хтось із них опиняється під загрозою.
Глобальне бачення більш безпечного кібермайбутнього поділяють багато лідерів. Нинішній очільник Кіберкомандування США генерал Пол Накасоне нещодавно заявив, що «кібербезпека — це командний вид спорту: масштаби проблеми занадто великі, щоб будь-яка окрема організація могла вирішувати її самостійно». Тоді як Офіс Національного кібердиректора США заявив, що «спільна оборона є обов’язком, а не вибором».
Кібербезпека залишається вразливим місцем демократій у всьому світі. Україна вже зіштовхнулася з кіберартилерією. Світ може зіштовхнутися із масштабною загрозою у кіберпросторі — питання тільки в тому, коли. Необхідно об’єднати глобальні зусилля, якщо країни хочуть захистити себе від одного з найбільших ризиків для мирного майбутнього, резюмує видання.
Нагадаємо, сервіси двох найбільших державних банків України увечері 15 лютого боролися з наслідками DDoS-атаки.
Центр інформаційної безпеки при РНБО підтвердив інформацію про масштабну DDoS-атаку на сайти Міноборони та ЗСУ, а також додатки "Приватбанку" та "Ощадбанку".
У зв'язку з масовими DDOS-атаками на сайти державних органів та банків, Національна поліція відкрила кримінальне провадження.