Вибори у Вірменії: голосування завершилося на тлі жорсткого тиску Росії

У Вірменії завершилося голосування на парламентських виборах, які вважають одними з найважливіших для країни за останні роки, оскільки Єреван наразі намагається поступово вийти з орбіти впливу Росії. Громадяни обирали новий склад Національних зборів на тлі масштабних дискусій щодо майбутнього зовнішньополітичного курсу. Головними темами кампанії стали подальші відносини країни з Росією, розвиток мирного процесу з Азербайджаном та перспективи зближення з Європейським Союзом і США, повідомляє JAMnews.

Попередні соціологічні опитування віддавали перевагу правлячій партії «Громадянський договір» прем'єр-міністра Нікола Пашиняна. За різними оцінками, вона могла розраховувати на підтримку близько 24–32% виборців. Чинний голова уряду та його прихильники послідовно виступають за поступове дистанціювання від Москви, поглиблення співпраці із Заходом та необхідність укладення мирної угоди з Баку. За даними травневих соцопитувань Gallup International Association, партія влади мала 28,8% підтримки, тоді як опозиційний блок «Сильна Вірменія» — 14,9%.

Основним суперником діючої влади став опозиційний блок «Сильна Вірменія». Цю політичну силу створив російсько-вірменський мільярдер Самвел Карапетян, статки якого Forbes оцінює у 4,1 млрд доларів. За оцінками аналітиків, саме на цей блок Кремль робить головну ставку у спробах змінити владу в Єревані, хоча й інші опозиційні сили Вірменії переважно притримуються проросійських позицій.

Протягом дня Центральна виборча комісія заявляла про поступове зростання активності виборців. До другої половини дня явка на дільницях перевищила 30%, проте остаточні дані щодо кількості тих, хто проголосував, ще мають бути оприлюднені. Під час голосування та напередодні виборів надходили повідомлення про окремі порушення. Опозиційні сили заявляли про тиск на своїх представників і кандидатів, тоді як міжнародні спостерігачі фіксували поодинокі процедурні інциденти. Наразі інформації про масштабні фальсифікації, які могли б критично вплинути на результати голосування, немає. Перші попередні результати підрахунку голосів та дані екзитполів очікуються найближчими годинами.

Політичний тиск Москви на керівництво Вірменії подекуди доходив до абсурду. Зокрема, 1 червня о 9:00 президент РФ Владімір Путін офіційно привітав Нікола Пашиняна з днем народження та заявив про нібито «дружні відносини» між державами. Проте вже за годину російські контролюючі органи ввели черговий заборонний рибний бан проти вірменських виробників. Головною метою таких дій Кремля є штучне провокування внутрішнього невдоволення у Вірменії та намагання перекласти фінансові збитки місцевого бізнесу особисто на прем'єр-міністра. Утім, замість внутрішніх бунтів вірменські підприємці та уряд обирають шлях адаптації та наразі активно переорієнтовують свої компанії на альтернативні торговельні шляхи та нових міжнародних партнерів.

Парламентські вибори відбуваються після кількох років кардинальних політичних та геополітичних змін у Вірменії. Після втрати контролю над Нагірним Карабахом уряд Нікола Пашиняна офіційно звинуватив Російську Федерацію та структури ОДКБ у невиконанні безпекових зобов'язань. Крім того, Пашинян офіційно заявив, що Вірменія не є союзником Росії у питанні війни проти України, та підтвердив надання гуманітарної допомоги Києву.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Буданов вважає можливою агресію РФ проти Вірменії

Кремль суттєво посилив економічний пресинг на Єреван через його курс на євроінтеграцію. Під приводом карантинних обмежень було повністю заблоковано постачання до Росії вірменських овочів, полуниці, квітів, вина, бренді та мінеральної води. Водночас із боку РФ лунають прямі погрози переглянути раніше встановлені тарифні ціни на газ, алмази та нафтопродукти. Як Росія сподівається використати економічні важелі для впливу на вірменські вибори, читайте у статті ZN.UA журналіста-міжнародника із 20-річним стажем Володимира Кіма «Коньяк під санкціями: як Кремль намагається змінити владу у Вірменії».

У відповідь на російський економічний примус і торговельні обмеження, які у Брюсселі назвали використанням економіки як зброї, Євросоюз почав готувати пакет підтримки Вірменії. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про виділення щонайменше 50 млн євро для економічної допомоги країні.