ЄС повинен допомогти вирішити конституційну кризу в Україні — Atlantic Council

27 жовтня Конституційний суд України постановив, що система електронного декларування активів, прийнята парламентом у 2016 році, є неконституційною. За підтримку рішення проголосували одинадцять суддів, чотири виступили проти. Президент Венеціанської комісії назвав прикрим скандальне рішення КСУ. Система декларацій зобов’язує українських державних чиновників перераховувати всі свої основні надбання. Це дозволяє Національному агентству з питань запобігання корупції порівнювати майно з доходами з метою виявлення та переслідування потенційної ​​корупції. Декларації становлять базис боротьби з корупцією і розглядаються як одна з центральних реформ, запроваджених після Революції в країні 2014 року, пише Atlantic Council.

Рішення Конституційного Суду було сприйнято з широким розчаруванням в Україні. Західні партнери країни також були неприємно здивовані. Для більшості спостерігачів ухвала представляла відвертий напад на антикорупційну систему, побудовану з великими труднощами за останні шість років. Критики розглядали це як контрреволюцію, спрямовану на відновлення старої системи безкарності.

У конституційній кризі, спровокованій Конституційним судом країни, є щось «унікально українське». Судові рішення у державах-членах ЄС, як правило, вважаються юридично обґрунтованими. Це не обов'язково має місце в Україні, де судова система продовжує страждати від звинувачень у корупції. Існують підозри, що українські суди ухвалюють рішення під політичним тиском або відповідно до особистих інтересів окремих суддів.

Починаючи з 2014 року, Україна досягла значних успіхів у реформуванні державного апарату та багатьох інших аспектів повсякденного життя, проте судові органи країни дотепер виявилися стійкими до змін. Як результат, опитування громадської думки постійно демонструють, що українці не мають довіри до судової системи. Ця відсутність довіри поділяється і діловою спільнотою, а потенційні міжнародні інвестори часто називають занепокоєння щодо верховенства права серед основних причин, які заважають їм інвестувати в Україну.

Дані системи декларування активів свідчать про те, що деякі із суддів Конституційного суду, які стояли за нещодавньою постановою, володіють майном, вартість якого значно перевищує їхню офіційну зарплату. Тому розумно зробити висновок, що вони не надто відповідають “високим моральним стандартам” та “професійній етиці”, яких вимагає українське законодавство.

Судді Конституційного Суду є частиною ширшої системи, яка залишається дуже вразливою до маніпуляцій з боку Москви або з боку власного українського класу «брокерів-мільярдерів». Після виборів президента України, коли в квітні 2019 року лідером став Володимир Зеленський, стає все більш очевидним, що прокремлівські політики та інші проросійські сили уклали нечесний союз з українськими олігархами, які мають спільну мету - зірвати Україну зі шляху європейської інтеграції.

Існує серйозний ризик того, що Конституційний суд намагатиметься ще більше зупинити антикорупційний прогрес, досягнутий Україною після Революції Гідності.

Тепер міжнародні партнери України повинні визнати, що держава зіштовхнулася із загрозою існування як демократія. Справді, не буде перебільшенням стверджувати, що наслідки нинішньої конституційної кризи є настільки ж серйозними, як і скрутне становище країни під час революційних місяців масових протестів взимку 2013-2014 років. Тоді українці, які виступали за захист основних прав людини та європейських демократичних цінностей, виграли від активної участі Європейського Союзу. З 2014 року послідовним елементом підходу ЄС до України є повага до давніх прагнень українського народу жити в країні, де закони приймаються демократичним шляхом і гарантують рівність усіх громадян, ліквідуючи систему, в якій домінують «еліти».

Поточна українська екзистенційна криза вимагає такого ж підходу ЄС, який демонструє розуміння викликів, що стоять перед країною. Це слід робити у тісній співпраці з США та МВФ.

Своєю останньою постановою Конституційний суд України продемонстрував, що не здатний виконувати свої функції об’єктивно та незалежно. Дії Конституційного Суду разом із серйозними занепокоєннями щодо статусу та мотивації окремих суддів є достатніми, щоб позбавити рішення від 27 жовтня будь-якої конституційної законності.

У своїй відповіді 9 грудня на запит президента Зеленського Венеціанська комісія Ради Європи жорстко розкритикувала рішення Конституційного суду України, вказавши на конфлікт інтересів щодо деяких суддів.

На жаль, не існує жодної можливості оскарження рішення Конституційного Суду через наявні юридичні канали. Також практично немає шансів на передачу справи до Європейського суду з прав людини у Страсбурзі. Отже, єдиним виходом є врегулювання кризи українським парламентом. Це, швидше за все, означає прийняття закону, що дозволяє призначати нових суддів до Конституційного суду.

Будь-яких нових суддів обов’язково потрібно буде обирати відповідно до жорстких критеріїв. Що найважливіше, процес відбору повинен залучати міжнародних експертів, щоб забезпечити прозорість.

Схоже, головним полем битви в розгортанні конституційної кризи в Україні буде парламент. Хоча президент Зеленський має номінальну більшість і може також шукати додаткових союзів із низкою менших проєвропейських партій, залишається незрозумілим, скільки саме депутатів вирішить приєднатись до олігархічних або прокремлівських інтересів. Існує цілком реальна небезпека того, що певна кількість парламентаріїв намагатиметься зупинити або заблокувати будь-які зусилля щодо подолання кризи, розпаленої Конституційним судом.

Саме тут західні партнери України, зокрема Європейський Союз, можуть відігравати ключову роль. Вони повинні продемонструвати окремим депутатам, що відмова зупинити руйнування антикорупційної системи України матиме суттєві наслідки. Багато українських політиків, які намагаються зірвати перехід своєї країни до повного верховенства права, також мають банківські рахунки, майно та бізнес, зареєстровані в ЄС. Брюссель має у своєму розпорядженні можливість запровадження цілеспрямованих санкцій проти таких осіб. Не слід вагатися із використанням таких інструментів, якщо це необхідно, резюмує Atlantic Council.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Висновки Венеціанської комісії щодо КСУ врахують під час підготовки судової реформи – Зеленський

Нагадаємо, 27 жовтня Конституційний суд ухвалив рішення за конституційним поданням членів парламентської фракції проросійської «Опозиційною платформи - За життя» щодо відповідності Основному Закону низки положень антикорупційної реформи. КСУ скасував кримінальну відповідальність за недостовірне декларування суддів, чиновників і депутатів, а також позбавив НАЗК багатьох повноважень.

Якщо влада та всі її гілки не продемонструють достатньої політичної зрілості й відповідальності та не зможуть спільно виробити і прийняти рішення, що дадуть змогу Україні гідно вийти з нинішньої кризи, спричиненої рішенням КСУ, наслідки для країни на зовнішній арені будуть вельми сумними. Докладніше у матеріалі Тетяни Силіної "У правовій прострації" у ZN.UA.