Яку «зовнішньополітичну зброю» використовує Китай — Bloomberg

Прагнення Китаю домінувати на міжнародній арені поєднує позачасові амбіції з методами досягнення впливу у 21 столітті. Китай вже встигнув кинути зовнішньополітичний виклик новому президенту США Джо Байдену. Як і більшість впливових держав, Китай прагне формувати і контролювати власне оточення. Пекін намагається створити геополітичні сфери, в яких захищаються його інтереси та враховуються його вимоги, пише Bloomberg.

Частково Пекін здобуває домінування за допомогою нових цифрових технологій внаслідок сучасного підходу до стратегічного суперництва, який змушує його суперників переосмислювати сфери впливу. «Сфера впливу» стосується зони, в якій велика країна може контролювати менші суб'єкти та конкурувати з більшими державами. З часів античності амбіційні держави шукали сфери впливу з чотирьох основних причин: захисту (як стратегічної опори проти суперників); проекції (як безпечна база для глобального впливу); прибутку (як спосіб видобування ресурсів, доступу до ринків та використання менших економік); і престижу (як символ статусу). Проте деякі характеристики цих сфер різнились.

Наприклад, у ХІХ столітті Велика Британія користувалася так званою «неформальною імперією» в Південній Америці, реалізуючи вплив насамперед завдяки своїй фінансовій першості та потужності Королівського флоту. Після Другої світової війни Радянський Союз домінував у Східній Європі, використовуючи жорсткіші методи. Після "холодної війни" здавалося, що сфери впливу зникли, тому що існувала лише одна наддержава – США.

"Ми не будемо визнавати будь-яку націю, яка має сферу впливу", - заявив тодішній американський віце-президент Джо Байден у 2009 році. Однак Китай, очевидно, має інші погляди.

У Східній Азії та в інших місцях, що знаходяться на її безпосередній периферії, Китай прагне отримати досить традиційну сферу впливу. Це створило торговельні та інвестиційні відносини, що повинні були зробити економіку регіону орієнтованою на Пекін та вразливою до китайського економічного примусу. Китай використовує свою зростаючу військову потужність для тиску і досягнення власних вимог у Південно-Китайському морі, а також змушуючи країни у всьому Індо-Тихоокеанському регіоні вагатися, перш ніж кидати виклик Пекіну.

Ці заходи покликані витіснити Вашингтон з регіону так само, як колись Вашингтон витіснив своїх європейських конкурентів із Карибського басейну. І Китай все частіше використовує кампанії політичного впливу, допомогу корумпованим чиновникам та інші «тихі» втручання, щоб повернути політику регіону на власну користь. Китай йде шляхом, прокладеним його великими попередниками. Проте Пекін одночасно переносить гру у сфери впливу в 21 століття, шукаючи нові механізми домінування.

Нова сфера технологічного впливу Китаю покликана отримати геополітичні важелі завдяки технологічній централізації, а не фізичному пануванню. Якщо межі цієї сфери відносно вільні та мінливі, стратегічні наслідки є важливими. Побудова цифрової інфраструктури такими компаніями, як Huawei Technologies Co. та ZTE Corp., які юридично зобов'язані співпрацювати з Комуністичною партією Китаю - дає великий економічний вплив та потенціал для шпигунства.

Зростання технологічного впливу Китаю допоможе йому здобувати контроль над іншими країнами. Деякі експерти припускають, що сам Інтернет може з часом перетворюватися на головну сферу впливу Китаю. Інші прогнозують, що світ поділиться на конкуруючі технологічні блоки, що нагадують розкол Сходу та Заходу часів "холодної війни".

Таким чином, адміністрація американського президента Джо Байдена зіштовхнулася з поєднанням старих і нових геополітичних викликів. Для протидії їм знадобляться інвестиції у звичні геополітичні інструменти, такі як посилення військової сили в Західній частині Тихого океану, а також новіші інструменти державного управління, такі як багатосторонні кампанії з метою збереження демократичних стандартів Інтернету або пропонування доступної цифрової інфраструктури для країн, що розвиваються. Час, на жаль, скорочується: шанси Америки на усунення руйнування регіонального балансу та китайської техноімперії можуть залишитися відкритими лише на кілька років, резюмує видання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Китай може скористатися нестабільністю в США — FT

Що робити зі зростанням Китаю -  є найбільшим геополітичним викликом, з яким зіштовхнуться усі західні демократії в 2021 році, при цьому, жодна з демократичних країн досі не має послідовної відповіді на це питання. До того ж, Китай став перешкодою на шляху до відновлення відносин Європи та США. Вплив Китаю стрімко зростає у всьому світі. За прогнозами, до 2028 року Пекін наздожене США як найбільшу економіку.