Іран та США продовжують непрямі переговори про ядерну угоду. Сполучені Штати та Іран беруть участь у «змаганнях», і наразі жодна сторона не хоче першою йти на великі поступки. Попри те, що після початку переговорів повернення до ядерної угоди видається цілком імовірним, Вашингтону і Тегерану доведеться подолати складні внутрішньополітичні перешкоди, пише The Guardian.
З моменту вступу на посаду президента США Джо Байдена країни опинились у глухому куті щодо іранської ядерної угоди, яку фактично зруйнувала адміністрація колишнього американського лідера Дональда Трампа у травні 2018 року, повторно запровадивши санкції проти Ірану. Ці дії спонукали Тегеран пришвидшити свою ядерну програму шляхом поступового порушення умов договору.
Оскільки Іран та Сполучені Штати сигналізують про бажання повернутися до угоди, можна припустити, що це буде зробити відносно легко. Але є багато перешкод, найбільшою з яких може стати внутрішня політика обох країн. Жодна сторона не хоче зробити хибний крок, який можуть розкритикувати вдома.
У вівторок було досягнуто очевидного прогресу, коли обидві сторони зібрались у Відні (хоча і зупинилися в окремих готелях) і провели непрямі переговори за посередництва інших країн-учасників: Великої Британії, Китаю, Франції, Росії та Німеччини. Це був перший випадок, хоч і «непрямого контакту», між сторонами відтоді, як Трамп скасував угоду.
Протягом останніх кількох місяців США та Іран лише повторювали вимоги один до одного. Адміністрація Байдена казала, що США повернуться до угоди та скасують санкції, якщо Тегеран також повернеться до суворого дотримання умов договору. Іран повторював, що зробить це лише після того, як Вашингтон скасує санкції. Попри те, що "швидкого прориву" не було, за словами представника Державного департаменту Неда Прайса, на п'ятницю заплановано чергові обговорення.
Значна частина уваги Байдена протягом перших 100 днів перебування на посаді президента зосереджена на економіці США та пандемії коронавірусу, що включає прийняття пакету фінансових стимулів у 1,9 трильйона доларів. Крім того, Байден все ще продовжує збирати свою команду і здійснює політичні призначення.
Голова комітету із закордонних відносин Сенату Боб Менендес «тримає ключі» до схвалення ключових переговорників щодо ядерної угоди, таких як посол Венді Шерман, колишній головний дипломат з питань ядерної енергії, який є кандидатом на посаду заступника помічника державного секретаря. Менендес має "історію ускладнення ситуації для президентів", і ніколи не був прихильником політики Барака Обами щодо дипломатичної взаємодії з Іраном. Це вже почало відображатися після вступу Байдена на посаду.
25 березня Менендес був одним із 43 політиків, які підписали спільний двопартійний лист, в якому закликають Байдена домагатися розширення угоди з Іраном, яка б охоплювала програму балістичних ракет та регіональну діяльність Тегерану, чого також вимагають і деякі чиновники в адміністрації Байдена.
Тим часом в Ірані також існують власні внутрішньополітичні проблеми. Президентські вибори відбудуться 18 червня. Існує занепокоєння, особливо серед європейських учасників угоди – Великої Британії, Франції та Німеччини, що можливість обговорення повернення до ядерної угоди може зникнути на тлі виборів і після них. Як правило, Іран не приймає великих рішень на тлі початку передвиборчої агітації, і поки нова адміністрація не осяде на посаді.
Статус ядерної угоди та санкції стануть важливою темою під час теледебатів у державних ЗМІ Ірану та будуть використані як спосіб критики поміркованих кандидатів. Багато представників політичних сил Тегерану завжди рішуче виступали проти багатосторонньої угоди, яку вони зараз називають однією з найбільших невдач президента Хасана Рухані.
Також серйозний тиск на потенційне повернення до угоди чинить закон, прийнятий парламентом Ірану в грудні 2020 року, після вбивства головного вченого-ядерника в країні. Закон, серед іншого, вимагає, щоб Іран відмовився від додаткового протоколу, який передбачає інспекції ядерних об'єктів.
21 лютого Іран продовжив тримісячну проміжну угоду щодо інспекцій із Міжнародним агентством з атомної енергії (МАГАТЕ). Парламент, в якому домінували жорсткі політичні сили, звинуватив уряд Рухані в "обході закону".
Зараз найбільше занепокоєння серед дипломатів та аналітиків полягає в тому, що ситуація і надалі буде заходити в глухий кут, якщо ні США, ні Іран не підуть на поступки. Це означає, що відродити угоду буде важче, ніж очікується. До того ж, Іран вважає, що Байден практикує "політику максимального тиску" адміністрації Трампа.
В результаті такого «жорсткого тиску» економіка Ірану перебуває у скрутному становищі. Однак економічні важелі США починають розсіюватися, коли з’являються розмови про те, що економіка Ірану пристосовується до шоку від санкцій, а Міжнародний валютний фонд та Світовий банк прогнозують зростання від 1,5 до 3,2%.
В кінцевому підсумку Іран може довго «триматися» і не йти на поступки, чекаючи слабкості від США, резюмує видання.
Адміністрація Байдена запустила багатоходову комбінацію, яка має розплутати створені останніми роками вузли навколо іранської ядерної проблеми. У результаті, представники США та Ірану розпочали у Відні непрямі переговори, вже розцінені учасниками як конструктивні. Але чи вдасться Вашингтону досягти з Тегераном угоди, яка б охоплювала і ракетну програму Ірану, і регіональні аспекти, які хвилюють не тільки США, а й Ізраїль та арабські країни? Чи підуть на це Москва й Пекін? Докладніше про віденські перемовини та перспективи нової угоди щодо ядерної програми Ірану читайте у статті Олексія Їжака «Байден розв'язує вузли Трампа».