FT: Війна в Україні загрожує економіці Китаю

10 березня, 2022, 14:08 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Дружба з путіним стає надто дорогою для Пекіна, який ризикує зіштовхнутися з дипломатичними проблемами.

FT: Війна в Україні загрожує економіці Китаю
© Офіційний сайт медіазабеспечення святкування 70-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні

Два тижні тому, коли російське вторгнення в Україну тільки почалося, виконавчий директор виробника автомобільних запчастин на сході Китаю Джен Єн не хвилювалася через потенційний вплив. Зрештою, на покупців в Росії й Україні припадало лише 5% продажів за попередній рік. Але, коли вся жорстокість російського наступу стала очевидною, картинка сильно змінилася.

Важливі клієнти в країнах на зразок Польщі й Німеччини розірвали угоди з китайським виробником з Чжецзяну.

«Клієнт з Мюнхена сказав: «Я дуже погано почуваюся, коли відправляю гроші в країну, яка толерує війну в Україні. Вибачте»», - поскаржилася Джен Єн журналістам Financial Times.

Вона також додала, що попит з боку європейських покупців різко обвалився після початку війни.

«Сподіваюся, війна закінчиться якомога швидше», - сказала вона.

Аналогічний тиск дедалі більше відчуває й Сі Цзіньпін. В перші дні російської агресії Китай намагався дивитися в інший бік. Можливо він сподівався, що коротше і швидше вторгнення не спричинить значних потрясінь. Але за останні кілька тижнів на тлі того, як Росія посилювала бомбардування міст, Сі зіштовхнувся з потенційним сплетінням двох криз. Китай залишається найбільшим імпортером нафти й крупним покупцем продовольства з усього світу. Через це його економіка дуже чутлива до потрясінь на ринках, які спровокувала війна й санкції, запроваджені через неї.

Пекін також ризикує зіштовхнутися з потужними дипломатичними наслідками, особливо в Європі, де багато хто розглядає його як спільника вторгнення. Лише минулого місяця Сі Цзіньпін і владімір путін підписали угоду про «безмежне» партнерство, яку високопоставлений чиновник в США назвав «камінг аутом» їхньої зростаючої взаємної вірності. Китайський лідер проголосив, що відносини його країни з рф «сильніші, ніж будь-який союз».

«Але тісні відносини коштують дорожче, ніж Китай міг собі уявити через криваве й погано проведене вторгнення в Україну, яке замастило й Пекін заодно», - йдеться в статті.

Деякі політики й урядовці в США, Європі, Австралії й Японії тепер називають Пекін східним центром авторитарної осі на Євразійському континенті. Китай обговорює ідею стати посередником на переговорах про війну. Але західні чиновники не помітили жодних ознак того, що Пекін якось переглядає свої тісні відносини з Росією. Однак, вони переконані, що тиск на китайського лідера збільшується. Директор ЦРУ Білл Барнз сказав, що війна в Україні застала зненацька Сі Цзіньпіна і китайське керівництво.

«Вони стривожені репутаційною шкодою, пов’язаною з їхніми тісними зв’язками з президентом путіним, а також економічними наслідками», - сказав Барнз під час виступу в Конгресі цього тижня.

Він додав, що китайська сторона була також здивована тим, «як владімір путін змусив європейців й американців згуртуватися».

Найгірший врожай

На тлі найгіршого врожаю пшениці в історії в період, коли китайський уряд і без того переживає економічні труднощі, намагаючись розібратися з найнижчим економічним зростанням за три десятиліття, війна, яку розв’язав путін,  породжує ще більші економічні виклики для Сі Цзіньпіна.

Російське рішення вторгнутися по всій країні розлютило західний світ і спровокувало більш консолідовану відповідь у формі санкцій й підвищило ціни на низку енергетичних й аграрних ресурсів, великим імпортером яких залишається Китай.

Дедалі більший економічний дискомфорт Пекіна був помітний під час відеоконференції, яку Сі Цзіньпін провів з президентом Франції Еммануелем Макроном і канцлером Німеччини Олафом Шольцом у вівторок. Китайський лідер закликав до «максимальної стриманості» в Україні й сказав, що три країни повинні «разом підтримати мирні переговори» між Москвою й Києвом. Але він також розкритикував західні санкції, які загострили здорожчання сировини.

«Санкції вплинуть на глобальні фінанси, енергетику, транспорт і стабільність ланцюгів постачання, а також обвалять глобальну економіку, яка вже постраждала від пандемії. Ніхто в цьому не зацікавлений», - сказав Сі.

З усіх великих економік Китай найбільш чутливий до наслідків війни в Україні. Будучи найбільшим імпортером нафти, він зіштовхнувся зі зростанням на 27% і без того високих цін на неї. А китайські контракти на залізну руду подорожчали на 25% лише за 10 днів війни.

Масштаби китайських потреб в енергоносіях і ресурсах вражають: минулого року країна витратила на імпорт нафти й газу 2 трильйони юанів (316 мільярдів доларів), а на залізну руду - 1,2 трильйони юанів. Друга найбільша економіка світу імпортує близько 70% потрібної їй нафти і 40% газу.

У сфері продовольства шкода від війни може бути ще більш потужною. Китайські ціни на пшеницю й ф’ючерси на кукурудзу рекордно високі. Можливо саме через це Сі Цзіньпін виступив з цілою лекцією про важливість продовольчої безпеки під час щорічної сесії китайського парламенту.

«Ми не повинні зменшувати наші зусилля в області продовольчої безпеки. Також ми не повинні покладатися на міжнародні ринки у вирішенні цієї проблеми. Потрібно готуватися до «чорного дня» і зберігати пріоритетність продовольчої безпеки. Китайські тарілки повинні бути наповнені здебільшого китайською їжею», - сказав він.

Міністр аграрної політики Китаю цього тижня сказав, що через зливи врожай цьогорічних озимих буде «найгіршим в історії». Частково через це країна збиралася в 2021-2022 році збільшити імпорт пшениці щонайменше на 50% у порівнянні з середньостатистичними об’ємами за попередні три роки - до 9,5 мільйонів тонн. Про це свідчать дані Департаменту сільського господарства США.

Потенційний інфляційний вплив різкого зростання цін на сировину стане ще одним гальмом для економіки, яка й без того намагається пожвавити мляве споживання й пережити найгірший спад за останні роки.

«Китай не отримає жодної користі від війни Росії проти України. Конфлікт порушив глобальні ланцюги постачання, від яких китайська економіка залежить. Китайська торгівля з Росією в рази менша, ніж з розвинутими економіками на зразок США і ЄС», - сказав дослідник Китайської академії соціальних наук Сю Полін, який досліджує російську економіку.

Об’єми китайського товарообігу з рф досягли торік позначки в 147 мільярдів доларів, згідно з даними Пекіну. Для порівняння, торгівля з ЄС і США сягає 828 мільярдів і 756 мільярдів доларів відповідно.

«Ціни на нафту вище 100 доларів. А хто найбільший імпортер нафти у світі? Пекін. Ціни на газ дуже високі. А в кого повно сланцевого газу? В США. Ціни на пшеницю зростають, і це теж завдасть китайцям болю. Я більш ніж впевнений, росіяни будуть просити ринкову ціну за неї», - сказав один з керівників китайської промисловості, який попросив не розкривати його імені.

Що знав Сі?

Financial Times пише, що наслідки для Китаю можуть не обмежитися лише економікою. Сі Цзіньпін ризикує зіштовхнутися зі значними геополітичними проблемами на тлі підготовки до свого безпрецедентного третього терміну на чолі держави.

Два роки тому світ ставив йому складні питання про те, що він знав про ранні стадії пандемії коронавірусу. Тепер світ хоче знати, чи говорив путін Си Цзіньпіну про намір вторгнутися в Україну під час зустрічі в Пекіні 4 лютого, коли вони підписали широку спільну заяву.

Для Пекіна хороших відповідей на питання про Україну не існує. За словами експерта з питань Китаю Центру стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні Джуда Бланшетта, якщо Си Цзиньпін не знав про наміри путіна перед підписанням спільної заяви, тоді «його обіграли, це викриває його не дуже тонке розуміння Росії й потенційно катастрофічний провал китайської розвідки». А це, за словами Бланшетта, «виставляє не в найкращому світлі лідера, який намагається здаватися таким, що все знає, все бачить і все контролює».

Але якщо Сі Цзіньпін знав про наміри путіна, тоді китайський лідер стає співучасником найкривавішого конфлікту в Європі за 80 років. Розлюченість Європи через війну потенційно небезпечна для Пекіна. Китай посилив своє геополітичне суперництво зі США впродовж останніх років. І він дуже старався не допустити об’єднання європейських сил з Вашингтоном. Але російське вторгнення в Україну максимально консолідувало США і ЄС, що здавалося неможливим в часи президентства Дональда Трампа.

Ця динаміка не обмежується лише Європою. Коли прем’єр-міністр Австралії Скотт Моррісон оголосив у понеділок про плани виділити 10 мільярдів австралійських доларів(7,4 мільярди доларів США) на нові субмарини для стримування китайської військової сили в регіоні, він теж прив’язав це до війни в Україні.

Імператор і цар

Але навіть попри зростання тиску й сигналів про готовність стати посередником на переговорах, мало що вказує на дистанціювання Китаю від Росії. Китайські чиновники продовжують наполягати, що, як сказав міністр закордонних справ Ван Ї в понеділок, «Росія - це найважливіший стратегічний партнер» для країни.

«Китай хоче всидіти на двох стільцях. В приватному порядку він лишається прихильним до рф, але публічно не хоче вимаститися», - сказала експерт з питань Китаю Техаського університету Шіна Грейтенс. За її словами, війна в Україні змусила Пекін «стати дибки». Але всі слова про підтримку дипломатичного рішення – це лише «банальна» балаканина.

За словами Грейтенс, якби навіть китайські чиновники захотіли змінити підхід до відносин з Росією, їм би було важко зробити це, оскільки Сі Цзіньпін «дуже особисто» прив’язаний до китайсько-російської співпраці.

Науковий співробітник московського «Центру Карнегі» Алєксандр Габуєв сказав, що існує «особиста хімія» між Сі й путіним.

«Вперше у нас є два схожих між собою лідера», - сказав він, вказуючи на однаковий вік, «важке дитинство» і той факт, що вони обоє хочуть зробити свої країни «знову великими».

«Важливо і те, що і Росія в часи путіна, і Китай під лідерством Сі Цзіньпіна стали більш «лідероцентричними»… цар й імператор», - сказав експерт Brookings Institution Раян Гасс.

Related video

«Пекін зберігає прихильність до Москви попри риторичні спроби виставити себе нейтральним. Китайці кажуть собі, що Україна - це далека проблема. І вони можуть уникнути втягування в неї. Тож дуже важливо розвіяти думки Пекіна про те, що російське вторгнення ніяк не зашкодить інтересам Китаю», - додав він.

Підготував/ла : Ольга Чекіс
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК
}