Financial Times назвала п’ять сил, які визначатимуть майбутнє після пандемії

Підтримувати динамічну світову економіку та керувати глобальними ресурсами завжди було важко, навіть до епохи популізму та великодержавних конфліктів. Пандемія COVID-19 пришвидшила перехід світу до нового майбутнього. Газета Financial Times перераховує п’ять потужних сил, які діяли ще до COVID-19 і збільшили свою потужність під час пандемії. Ці фактори будуть впливати на світ у 2025 році та далеко за його межами.

По-перше, технології.

Марш обчислювальних та комунікаційних технологій продовжує змінювати життя та економіку. Такі програми як Zoom для забезпечення відеоконференцій дозволили величезній кількості людей працювати вдома.

До 2025 року, цілком імовірно, що частина цього «відходу» від офісів зміниться. Але багато людей залишаться працювати віддалено, не потребуючи поїздок до офісів. Неминуче це включатиме не лише робітників у межах країн, але й закордонних працівників. Результатом, швидше за все, буде дестабілізуючий приріст того, що можна назвати «віртуальною імміграцією».

По-друге, нерівність.

Багато високооплачуваних офісних працівників могли працювати вдома, в той час як значна частина людей все-таки не могла працювати дистанційно. У західних країнах від коронавірусної кризи найбільше постраждали саме представники етнічних меншин. Тим часом багато з тих, хто вже був успішним і могутнім, процвітали і під час нестабільної пандемічної ситуації.

Ймовірність того, що нерівність, яка загострилася в умовах пандемії, не зменшиться до 2025 року, залишається великою. Сили, що її закріпили, занадто потужні. Помірне покращення - це найкраще, що можна очікувати. Такий сценарій, своєю чергою, говорить про те, що популістська політика недавнього минулого буде продовжувати формувати політику і в 2025 році.

По-третє, заборгованість.

Сукупна заборгованість зросла майже скрізь за останні чотири десятиліття. Щоразу, коли кризи перешкоджають можливості приватного сектору брати позики, уряди займають слабку позицію. Це сталося після світової фінансової кризи та повторилося під час кризи COVID-19.

Пандемія різко збільшила заборгованість приватного та державного секторів. За даними Інституту міжнародних фінансів, відношення загального валового боргу до світового виробництва підскочило від і без того високого 321% наприкінці 2019 року до 362% наприкінці червня 2020 року. Такого величезного та раптового стрибка раніше ніколи не спостерігалося в мирний час.

На щастя, державні борги більшості країн зараз не становлять занадто серйозної загрози, але навіть при цьому надлишок боргу може скалічити частини приватного сектору.

По-четверте, деглобалізація.

Ймовірне майбутнє не говорить про те, що міжнародна взаємодія помре. Але глобалізація, швидше за все, отримає більш регіональний та віртуальний характер.

Після світової фінансової кризи торгівля перестала рости швидше світового виробництва, як це було в попередні десятиліття, але зростала подібними до світового виробництва темпами. Таке уповільнення відбулося через зменшення можливостей, відсутність глобальної лібералізації торгівлі та зростання протекціонізму. COVID-19 лише посилив ці тенденції. Помітним результатом стало бажання перемістити ланцюги поставок додому або, принаймні, подалі від Китаю.

Криза також посилює регіоналізм, особливо в Азії. Вартим уваги недавнім прикладом стала угода про Регіональне всебічне економічне партнерство, яке об'єднує 10 членів Асоціації держав Південно-Східної Азії з Австралією, Китаєм, Японією, Новою Зеландією та Південною Кореєю.

По-п’яте, зростання напруги між наддержавами.

І все ж, мабуть, найважливішою із геополітичних подій було зростання напруженості між США та Китаєм. Це змушує інші країни вибирати сторону у цьому протистоянні. Знову ж таки, COVID-19 лише посилив цю напруженість. Президент США Дональд Трамп звинуватив Китай у пандемії. Навіть якщо це не так, багато людей в США поділяють таку точку зору.

То яке ж майбутнє чекає світ у 2025 році, з огляду на всі перераховані тенденції? Якщо пощастить, економіки більшості країн оговтаються від пандемії. Але значна частина економік стане набагато біднішою, ніж раніше.

Проте, мабуть, найбільшою проблемою стане потреба глобальної співпраці, якої не буде. Підтримка динамічної світової економіки, збереження миру та управління глобальними ресурсами завжди були складними завданнями. Але епоха популізму та протистояння великих держав лише все ускладнює.

Зараз людство переживає епоху своєрідної невизначеності. Пандемія це лише підкреслила, а не створила. Людям потрібно пройти цю епоху. Але виклики величезні. У 2025 році багато з теперішніх проблем все ще залишатимуться невирішеними, резюмує видання.