Феномен «фінляндизації»: Справжньої дружби між СРСР і Фінляндією ніколи не було, відносини мали суто діловий характер — експерти

ZN.UA Ексклюзив
Поділитися
При цьому, у часи глобального протистояння між СРСР і США до міжнародного права було більше поваги, ніж зараз.

Донедавна наратив «фінляндизації» активно просувався як альтернатива євроатлантичної перспективи України, який міг би задовольнити РФ та запобігти ескалації напруженості. Однак все змінило широкомасштабне вторгнення Росії в Україну. Іван Гісем та Максим Яковлєв у статті «Війна в Україні: що таке «фінляндизація» та чи допоможе вона нам?» розповідають про феномен «фінляндизації» та що про нього думають фінські науковці. Зокрема, на думку експертів, справжньої дружби між СРСР і Фінляндією ніколи не було.

Професор міжнародних відносин, директор Гельсінського колегіуму прогресивних досліджень Туомас Форсберг характеризує «фінляндизацію» як політику умиротворення більшої сили, тобто РФ.

На його думку, Фінляндія намагалася бути другом і не провокувати опонента. За словами науковця, хоча така політика ніколи не мала підтримки у фінському суспільстві, однак після завершення Другої світової війни сприймалася політичною елітою Фінляндії як ключ до збереження суверенітету та недопущення більших територіальних втрат. Водночас Форсберг вказує на те, що політика «фінляндизації» мала чітко інструментальний характер.

Подібної оцінки дотримується і доцент Гельсінського університету Катрі Пюнньоніемі, вказуючи, що справжньої дружби між СРСР і Фінляндією ніколи не було, а відносини мали суто діловий характер.

Утім, зазначає аналітик, у часи глобального протистояння між СРСР і США до міжнародного права була значно більша повага, аніж зараз.

На думку Туомаса Форсберга, політика «фінляндизації» стала можливою через гомогенність фінської нації, міцну традицію верховенства права, довіру до державних інституцій та економічне зростання, що розпочалося після закінчення Другої світової війни.

При цьому, фіни кілька разів відкидали таку політику, користуючись вікном можливостей, як-от під час вступу Фінляндії до ЄС 1995-го (разом із Швецією), а у 2022 році висловили бажання вступити до НАТО (також разом зі Швецією).

Викладач Університету Тампере, спеціаліст у сфері міжнародних відносин Тапіо Хунтунен також вважає, що політика «фінляндизації» була суто прагматичною.

Зокрема, експерт справедливо вказує, що протягом холодної війни Фінляндія перебувала у сфері інтересів Радянського Союзу через Договір про дружбу та співробітництво. Хунтунен зазначає, що концепцію «фінляндизації» було винайдено в Західній Німеччині в консервативних політичних колах як риторичний інструмент впливу на внутрішні дебати, відтак, ця концепція не була інтелектуальною розробкою самої Фінляндії.  

Раніше експерти пояснили, що може означати феномен «фінляндизації» щодо України. Зокрема, на їхню думку, політика «фінляндизації» в українському контексті означає не забезпечення позаблоковості України, а навпаки, розширення своєї обороноздатності та рух до членства в ЄС, а також використання вікна можливостей для вступу до НАТО.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі