Економічні санкції США втрачають свою ефективність — FT

Економічні санкції стали одним із ключових дипломатичних інструментів США і неодноразово використовувалися для досягнення цілей зовнішньої політики. Ідея полягає в тому, щоб покарати «порушника» за агресивну поведінку. Але насправді, американські санкції майже ніколи не допомагали змінювати поведінку свого «цільового суб’єкта», і чергова погроза президента США Джо Байдена, яку він озвучив під час відеоконференції очільнику Кремля Владіміру Путіну про «економічні наслідки», навряд чи буде особливо ефективною, пише Financial Times.

За словами держсекретаря Ентоні Блінкена, у разі вторгнення в Україну Москву чекає «низка економічних заходів, від яких США утримувались у минулому». Це може включати блокування можливості Москви конвертувати рублі в західну валюту, виключення з системи платежів Swift і навіть можливість зупинити газопровід «Північний потік-2», який повинен транспортувати газ із Росії безпосередньо до Європи.

Але Росія вже перебуває під «жорсткими санкціями». Після анексії Криму в 2014 році США запровадили заборону на поїздки, заморожування активів, фінансові та торговельні обмеження, а також заборону на допомогу російським нафтогазовим компаніям.

Російські банки потрапили в «чорний список» США, а Visa і Mastercard заблокували доступ деяких із них до своїх платіжних систем. Насправді, невідомо, що було б без цих санкцій, але вони не вирішили кризу у відносинах РФ та України, не зменшили порушення прав людини в Росії і не допомогли стримати Кремль від нових кібератак. Санкції, безсумнівно, уповільнили на кілька пунктів зростання російського ВВП, але економіка РФ, тим не менш, адаптувалася.

Згідно зі звітом Міністерства фінансів США за 2021 рік, використання економічних санкцій Вашингтоном зросло на 933 відсотки в період з 2000 по 2021 рік. Під час першого терміну Барака Обами США запроваджували санкції в середньому на 500 «суб’єктів» на рік, і ця «доза» фактично подвоїлася за Дональда Трампа. Байден запровадив нові санкції проти М'янми, Нікарагуа та Росії, а цього тижня планує внести вісім китайських компаній до «інвестиційного чорного списку» за їх причетність до репресій проти уйгурів у Сіньцзяні.

Може з’явитися ілюзія, що цей «вибух» у використанні санкцій США означає, що вони дійсно ефективні. Однак дослідження, опубліковане в 2014 році, свідчить, що вони виконують свою мету приблизно в половині випадків. Відтоді цей відсоток, ймовірно, впав.

Після терактів 11 вересня США перетворили свою фінансову систему на «зброю», що ускладнило фінансовим установам участь у доларових операціях з урядами, компаніями або особами, які потрапили під санкції. Але поширення цифрових валют та альтернативних платіжних платформ створило нові лазівки навколо економічних санкцій США, надаючи «цільовим особам» можливість утримувати та переказувати кошти за межами традиційної платіжної системи, яка базується на доларах.

Економічні санкції втратили свою ефективність і в глобалізованому світі. Китай перетворився на «чорного лицаря», який втрутився в глобальну систему, щоб запропонувати «порятунок» та «допомогу» суб’єктам, які потрапляють під санкції США. Для прикладу, венесуельська державна нафтова компанія, яка перебуває під санкціями Америки, торгує нафтою з Китаєм через російську державну нафтову компанію «Роснефть». Іран потрапив під жорсткі санкції Вашингтона, але Китай продовжує купувати його нафту.

Такий «ефект» робить економічні санкції США менш ефективними. Крім того, політикам набагато легше запровадити санкції, ніж їх зняти, адже вони бояться виглядати слабкими. Тільки Конгрес може назавжди скасувати санкції за допомогою закону, а не розпорядженням виконавчої влади. Зростання політичної поляризації в США робить це дуже важким завданням. Якщо немає надійного шляху до зняття санкцій, у «цільового об’єкта» не буде особливого стимулу змінюватися чи вести переговори.

Якщо економічні санкції не є ефективними, чому ж тоді США продовжують їх використовувати? Професор міжнародної політики в Університеті Тафтса Ден Дрезнер пропонує одне пояснення. Він стверджує, що санкції є як відображенням американського занепаду (вороги менше бояться США, а американські лідери мають менше інструментів впливу у своєму розпорядженні), так і його каталізатором. Санкції протистоять ворогам, дратують союзників, накладають витрати і спонукають «цільові суб’єкти» до пошуку альтернатив фінансовій системі США, підриваючи перевагу долара.

Питання напруги між РФ та Україною є складним. Минулого тижня Байден і Путін не змогли вирішити свої розбіжності під час двогодинної відеорозмови. Проте загроза нових санкцій РФ може не принести очікуваного результату, резюмує видання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Байден підтвердив перспективу нової розмови з Путіним

Нагадаємо, 7 грудня відбулася відеорозмова президентів США Джо Байдена та Росії Владіміра Путіна, присвячена українському питанню.

Під час переговорів глава Білого дому заявив російському колезі, що не зважатиме на "червоні лінії" РФ у питанні розширення НАТО. Це стало відповіддю на заклик Путіна надати Росії юридичні гарантії того, що Альянс не буде розширюватися на схід. 

Також Байден заявив, що США та союзники дадуть відповідь рішучими економічними та іншими санкціями у разі військового вторгнення Росії на територію України.

А ось Путін під час розмови знову спробував зняти з Росії відповідальність за продовження бойових дій на Донбасі.

У геополітичній грі, що розгорнулася, ставки високі для всіх її учасників. Детальніше читайте у статті Володимира Кравченка "Україна - епізод у серіалі, сценарій якого пишемо не ми?".