Нова команда переможця виборів президента США демократа Джо Байдена обіцяє бути професійною та поміркованою, адже її представники мають багаторічний досвід у політичних справах. Однак, виникає запитання, чи допоможе цей досвід команді демократа відповідати на виклики з боку все більш рішучого Китаю. Можливо, Байден вирішить співпрацювати з Китаєм, а не вступати в конфлікт. Однак, нещодавні погрози з боку Пекіна на адресу давнього американського союзника – Австралії, свідчать про те, що поведінка Китаю значно небезпечніша, ніж здається, пише The Washington Post.
Минулого тижня посольство Китаю в Австралії оприлюднило перелік з 14 скарг. Заявивши, що "Китай розлючений", китайські дипломати виголосили безліч критичних зауважень на адресу Австралії щодо багатьох питань, починаючи від рішення країни заборонити китайському телекомунікаційному гігантові Huawei брати участь у розбудові мережі 5G, закінчуючи "антагоністичними" повідомленнями про Китай в австралійських засобах масової інформації. Іншими словами, Китай погрожував «економічною розправою» над вільною країною за те, що вона поводилася як вільна країна. Навіть цифра "14" у списку скарг Китаю виявляє серйозність загроз. Попри те, що число 13 у США вважають нещасливим, будь-яке число, що включає "чотири", вважається невдалим у Китаї.
Звісно, ніхто не думає, що Китай здійснить військовий напад на Австралію, але економічна війна також є великою загрозою. Китай купує майже третину експорту Австралії. Оскільки експорт становить приблизно 20% австралійського валового внутрішнього продукту, це означає, що уряд Китаю може скоротити майже 7% економіки Австралії. Але експорт, це ще не всі важелі впливу Китаю, оскільки країна є джерелом туристів, студентів та прямих інвестицій, які впливають на інші галузі австралійської економіки. Якщо Китай по-справжньому розсердиться, Австралія ризикує стати жертвою реального економічного конфлікту.
Китай також проявляв агресію і до інших близьких союзників США. Пекін погрожував безпеці канадських підприємств після того, як уряд Канади розкритикував жорстокі дії комуністичної влади щодо демократичних свобод у Гонконгу. Прем'єр-міністр Нової Зеландії Джасінда Ардерн також приєдналася до критики щодо агресивної політики Китаю в Гонконгу. Нова Зеландія теж має значні економічні зв'язки з Китаєм, який є другим за величиною торговельним партнером острівної держави.
Чим більше Китай використовує свою економіку як важіль впливу для реалізації загальних цілей зовнішньої політики, тим більше демократичних держав ризикують постраждати.
Майже всі американські демократичні союзники вразливі до китайського економічного впливу. Це означає, що Джо Байдену буде важко створити єдиний союзний фронт проти Китаю.
Двадцять років тому типовою реакцією США було б пропонувати своїм союзникам американські ринки в якості компенсації за втрачені китайські ринки, але це вже не надто ефективний варіант. Американці останнім часом не настільки рівномірно процвітають, що погодились би опосередковано субсидувати економіку ще й країн союзників. Це означає, що команді Байдена потрібно буде шукати іншу дієву стратегію, щоб побудувати ефективний «антикитайський альянс».
Західні компанії вже не просто використовують Китай як виробничу базу для експорту товарів назад на Захід. Споживачі в Китаї зараз досить заможні, щоб західні компанії продавали свої товари безпосередньо їм. Загальносвітова економічна війна неминуче зашкодить бізнесу, який процвітає у цій діяльності. Знадобляться десятиліття, щоб країни змогли відмовитися від китайського економічного впливу.
Китай зараз відчуває себе досить сильним, щоб погрожувати союзникам США. Сучасний Китай - це вже не та країна, з якою мав справу колишній американський президент Барак Обама. Усвідомити цю реальність та вирішити, що з нею робити далі, є найбільшим і найскладнішим завданням, з яким зіштовхнеться зовнішньополітична команда Байдена, резюмує видання.