Про це пише The Economist, додаючи, що рішення також вказує на зусилля китайського лідера не дозволити компартії відмовитися від такого становища в країні.
Спроби все змінити почалися в 1980-х роках в часи, коли лідером Китаю був Ден Сяопін. З метою зміцнити передбачуваність і інституційну стабільність після хаоса в часи Мао Цзедуна, він провів низку реформ, які створили правила і норми замість одноосібних рішень впливових людей. Реформи включали запровадження обов'язкового пенсійного віку і обмеженого терміну для політиків найвищої ланки. Конституція від 1982 року визначає, що лідер КНР "може обіймати посаде не більше двох термінів поспіль".
Нині оголошена пропозиція від Центрального комітету Компартії передбачає викрислення цього обмеження. Очікується, що рішення затвердять на Всекитайських зборах народних представинків, які пройдуть 5 березня.
Видання вказує, що Си Цзиньпін вже відвернувся від деяких інших реформ, пароведених Деном Сяопіном. У 80-х роках китайський лідер застерігав про небезпеки зосередження влади в руках однієї людини. Тому він пропонував чітко розділити повноваження уряду і партії, а також говорив про потребу "вирішити проблему правонаступництва у керівництві". Нинішній лідер Китаю має більше повноважень, ніж будь-який його попредник з часів Мао Цзедуна. Дистанція між державою і партією скорочується, а проблема того, хто прийде на зміну Си Цзиньпіну поглиблюється, а не вирішується.
The Economist зауважив, що Си Цзиньпін представляє Китай в якості прикладу для інших країн: меритократичною автократією, яка змогла добитися швидкого економічного зростання і уникнути трясовини політичних потрясінь, від яких страждають демократії. Але не зрозуміло, чи з пожиттєвим лідером і відсутністю різниці між державою і партією сам Китай буде відповідати цій моделі.
Як писало DT.UA, роль генерального секретаря КПК і голови КНР Сі Цзіньпіна в конфігурації китайської влади продовжує неухильно зростати. Вплив Сі Цзіньпіна порівнюють з впливом "великого керманича" Мао Цзедуна і "архітектора китайських реформ" Ден Сяопіна. А з цими іменами пов'язані найбільш суттєві повороти в новітній китайській історії.
Детальніше про зміни зовнішньої і внутрішньої політики Китаю читайте у статті Олексія Коваля "Пекін вивіряє курс" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".