Коронавірус був «руйнівним» для тих, хто захворів або втратив близьких. А карантинні обмеження, запроваджені з метою запобігти поширенню COVID-19, неабияк ускладнили життя людей. Пандемія коронавірусу негативно вплинула на світову економіку, внаслідок чого багато людей втратили роботу. Але, попри ці величезні втрати, пандемія дозволила людству зрозуміти, як може виглядати зовсім інший темп життя – повільніший та менш зосереджений на «культі споживацтва», пише британська газета The Guardian.
У розпал «коронавірусної кризи» величезна кількість людей втратила роботу. Багато компаній були змушені пристосовуватися до пандемії, надавши своїм працівникам можливість працювати дистанційно.
Але скорочення робочого часу та зниження кількості поїздок на роботу дали людству уявлення про те, як може виглядати більш «спокійне та менш кероване роботою суспільство».
Також пандемія «відродила» повагу до представників таких професій, як медсестри, персонал супермаркетів тощо, важливість яких раніше недооцінювалась.
У міру «уповільнення економіки» у людства з'явилися причини поставити під сумнів «старі норми життя» з шаленим темпом та постійними прагненнями до невпинного економічного зростання.
Традиційно, рівень економіки залежить від «культури споживацтва». Під час пандемії коронавірусу багато людей почали замислюватися над тим, чи правильний спосіб життя вони обрали.
Адже, вже давно більшість людей усвідомлює, що «надмірне споживацтво» завдає неабиякої шкоди планеті, але мало хто раніше серйозно сприймав проблему забруднення навколишнього середовища.
Можливо, саме COVID-19 змусив людство переглянути власний спосіб життя. Згідно з підрахунками, витрати сімей під час карантину значно зменшилися, звісно, причиною стала економічна криза.
Протягом десятиліть «економічний лібералізм» утверджував ідею корисливого споживача. Але під час пандемії, здається, люди стали більш поміркованими.
Карантин також допоміг зменшити забруднення повітря в містах.
Зрозуміло, що пандемія «не є моделлю того, як потрібно екологізувати економіку».
Позитивні «екологічні зміни» повинні базуватися на продуманій стратегії, а не на різкому припиненні економічної діяльності, що вже спричинило «болісні наслідки для економіки».
Для того, щоб розробити та реалізувати цю «стратегію» може знадобитися багато зусиль, але, як не дивно, саме коронавірус показав, що величезні соціальні та екологічні зміни, які раніше вважалися неможливими, можна здійснити порівняно легко.
Деякі «експерименти, здійснені під час пандемії», можуть стати постійними, наприклад, дистанційна робота.
Звичка людства визначати свої потреби лише з матеріальної точки зору та з опорою на «культ споживацтва» може загрожувати екологічною катастрофою. Пандемія дала людям коротке уявлення про більш повільний темп життя, але для того, щоб побудувати «екологічну економіку на довгострокову перспективу», знадобиться набагато «більше фантазії та політичної відданості», резюмує газета.
Раніше повідомлялося, що кожна восьма смерть в ЄС пов'язана із забрудненням навколишнього середовища.