Прем'єр-міністр Греції Алексіс Ціпрас відправив у відставку чиновників, які виступали проти угоди з міжнародними кредиторами, передає Reuters.
Свою посаду, зокрема, втратив глава міністерства енергетики Панайотіс Лафазанис, главою відомства був призначений Панос Скурлетис. До цього він очолював міністерство праці. Лафазанис, що втратив свою посаду, є лідером лівої платформи партії СІРІЗА, яка здобула перемогу на останніх парламентських виборах. На звільнене місце керівника Мінпраці прийшов Йоргос Катрунгалос
Про відставку через незгоду з рішенням Афін про домовленості з кредиторами раніше заявила заступник міністра праці Наді Валавани. На її місце прийшов Трифон Алексиадис. Ціпрас також звільнив з посади першого заступника міністра соціального страхування Дімітріса Стратулиса та першого заступника міністра енергетики Костаса Исихоса, який є співголовою змішаної російсько-грецької комісії по співробітництву.
Зберегти посади вдалося міністру внутрішніх справ Нікосу Вуцису, міністру національної оборони Паносу Камменосу, міністру економіки Йоргос Статакис і міністру закордонних справ Нікос Котзиас. Посаду глави Мінфіну як і раніше займає Евкліда Цакалотос.
Проти підписання угоди з кредиторами у Брюсселі виступили більшість членів центрального комітету партії СІРІЗА, в тому числі два міністри уряду. У комітеті пояснили своє невдоволення тим, що греки на референдумі сказали "ні" кредиторам. Члени коаліції також визнали, що домовленість не відповідає принципам лівої партії та інтересам робочих класів.
Примітно, що незадовго до розгляду угоди в парламенті, сам Ціпрас зізнався у зневірі в підписаний ним план порятунку Греції. Він повідомив, що ніч підписання угоди з кредиторами стала "поганою вночі для Європи". Прем'єр також додав, що "сувора правда полягає в тому, що Греції нав'язали шлях по вулиці з одностороннім рухом".
Тим не менш, парламент Греції схвалив угоду з Єврогрупою. За угоду проголосували понад 228 грецьких депутатів, проти - 64. Близько половини тих, хто проголосував проти є членами правлячої партії СІРІЗА.
Таким чином, в обмін на фінансову допомогу Греції, країна зобов'язується провести ряд важких реформ.
Греція не виплатила МВФ частина боргу до 1 липня, чим фактично оголосила дефолт. На референдумі 5 липня грецький народ висловивсяпроти ухвалення, проте, як повідомляють західні ЗМІ, референдум практично ні на що не вплинув - в кінцевому підсумку Греція була змушена прийняти основні вимоги кредиторів, від яких вперто відмовлялася місяці переговорів.