Про це сьогодні на сторінках Financial Times пише оглядач Вольфганг Мюнхау. Грецький прем'єр може наважитися оголосити дефолт, вийти з єврозони і взяти у Москви короткостроковий кредит, щоб вберегти банківську систему від колапсу. За це Ціпрас може запропонувати Росії накласти своє вето на рішення ЄС про продовження санкцій, які були введені за військову агресію проти України. Крім того, Афіни можуть оголосити бойкот транс-адріатичному газопроводу, через який ЄС хоче напряму імпортувати каспійський газ в обхід Росії.
Однак, всі ці варіанти можливих домовленостей між Москвою і Афінами, на думку автора, викликають скепсис через низку причин.
Перша з них – нестача грошей на порятунок Греції у Володимира Путіна. Російська економіка у поганому стані. Згідно з останніми прогнозами Світового банку, цього року ВВП країни скоротиться на 3,8%. Цьому сприяє, зокрема, падіння цін на нафту і газ, але також інвестиції в Росію теж різко скоротилися. Звісно, в Росії все ще є валютні запаси. Але вони скорочуються дуже стрімко. Тож під питанням, чи буде Росія витрачати на Грецію кошти, які тримають її на плаву.
Греції також треба задуматися над тим, в якій мірі вона хоче бути прив'язаною до країни, яка вочевидь зосереджена на власних економічних проблемах. А росіянам варто звернути увагу на те, скільки мільярдів євро інших країн єврозони поглинула грецька економіка. Москва навряд чи захоче мати такі ж втрати.
Друга причина полягає в тому, що відносини всередині ЄС засновані на міжнародних угодах. Усі країни-учасниці мають законні права і незалежні суди, щоб їх захистити. Якщо вони укладають двосторонні угоди з Росією, це їхня особиста справа і ніхто в ЄС не буде їх захищати. То чи хочуть греки насправді, щоб Путін був їхнім кредитором?
"Я лише намагаюся зобразити ситуацію, в якій грецький міністр фінансів проводить свою лекцію з вимогами перед російськими колегами. Коли він робить це в Брюсселі, люди дуже стараються бути чемними", - пише оглядач.
Третя причина – можлива зміна у відносинах між ЄС і Росією. Колись ситуація в Україні нормалізується і санкції будуть зняті,а відносини поступово відновляться.
"Яку стратегічну цінність тоді будуть мати тісні зв'язки Греції з Росією?", - пише автор.
Ще одна причина, через яку зближення Греції і Росії навряд чи відбудеться – це відносини всередині ЄС і роль Єврокомісії у об'єднанні. Так, Афіни мають право вето у питанні санкцій. Але вони також залежать від фінансування від Євросоюзу. З цієї точки зору, політична конфронтація з загальноєвропейською позицією викличе і припинення фінансування.
Навряд чи ЄС буде далі платити субсидії Греції, якщо Афіни вийдуть з єврозони і зблизяться з Росією. Тож, на думку автора, Ципрасу не варто домовлятися про щось серйозне з Путіним, а повернутися з Москви в свою країну і почати працювати над економічною стратегією.
Видання The Guardian писало, що прем'єр Греції ризикує стати "корисним ідіотом" Путіна. Оскільки Росія не може видати Афінам кредит на суму понад 200 мільярдів євро, які потрібні грецькій стороні. А в політичному полі візит Ціпраса в Москву може спровокувати розкол всередині ЄС. В цей же час, зростання економіки Італії більш важливе для єврозони, ніж проблеми Греції.