Чому ЄС не довіряє Борису Джонсону — Bloomberg

Британія та ЄС вже протягом тривалого часу не можуть дійти згоди щодо Брекзиту. Пандемія COVID-19 також вплинула на хід переговорів між Британією та ЄС. Четвер мав стати вирішальним для британського прем'єр-міністра Бориса Джонсона, адже Велика Британія та ЄС повинні були підписати торговельну угоду до закінчення перехідного періоду виходу Британії зі складу Європейського Союзу, який встановлений на 31 грудня. Без досягнення угоди до цієї дати обидві сторони повинні просто "рухатись далі" та змиритися з відсутністю торгового договору, пише Bloomberg.

Це було частиною «жорсткої стратегії» ведення переговорів з ЄС, запропонованої Джонсоном, яка включає також і суперечливий закон про внутрішній ринок. Цей закон порушує деякі умови угоди про вихід Британії з Європейського Союзу, яка була укладена близько року тому.

Однак, як і у попередніх спробах Джонсона розділити 27 країн-членів ЄС - зокрема Францію та Німеччину, на «поганих і добрих поліцейських Brexit» - це дало зворотний ефект.

Коли європейські лідери зібрались у Брюсселі на дводенний саміт, вони вирішили, що навіть попри значущість питання Brexit, в цьому випадку майже немає жодної теми для обговорення.

Лідери ЄС домовились, що продовжуватимуть переговори на тій же основі, що і раніше, і закликали Велику Британію зробити наступний крок.

Питання про риболовну галузь, що спричинило суперечку між французьким президентом Емманюелем Макроном та канцлером Німеччини Ангелою Меркель, не призвело до значних зрушень у переговорах, як того очікував Джонсон.  

"Ми на 100% однологосні", - сказав голова Європейської Ради Шарль Мішель.

Представник Британії в переговорах з ЄС Девід Фрост заявив, що був "здивований" і "розчарований" позицією ЄС.

Нікого не повинно дивувати те, що ЄС, як правило, намагається дотримуватися одноголосності у важливих питаннях. Тому, спроби Джонсона розділити ЄС, погрожуючи виходом Британії з переговорів, виявилися невдалими.

Останнім часом ЄС починає втрачати довіру до Джонсона та Британії загалом, а причиною цього став суперечливий законопроект про внутрішній ринок, який одночасно викликав гнів ЄС та спричинив розбіжності у британській політиці.

Враховуючи стан справ між Британією та ЄС, сторони, здається, застрягли в часовій петлі.

Brexit не є «святковими» торговими переговорами між двома суб'єктами, які намагаються здобути взаємовигідну перевагу, збиваючи бар'єри.

Все навпаки: колись вільний потік торгівлі між обома сторонами (570 мільярдів доларів у 2019 році) тепер повинен регулюватися новими умовами, причому Велика Британія має спокусу агресивно конкурувати за податки та регулювання, тоді як ЄС намагається захистити свій єдиний ринок від комерційних втрат.

Дефіцит довіри погіршив ситуацію. Брюссель побоюється, що Британія після Brexit хоче максимізувати доступ до європейського ринку та мінімізувати невигідні для країни правила взаємодії.

Хоча обидві сторони дещо пом'якшили свої позиції, суперечливе ставлення Джонсона до умов Брекзиту ставить під сумнів здатність Британії виконувати умови нових потенційних угод.

В ідеалі, Британія та ЄС повинні продовжувати рухатися до компромісу, особливо коли обом сторонам потрібно зосередитись на боротьбі з другою хвилею COVID-19.

Потужний механізм врегулювання торговельних суперечок та спільний наглядовий орган з питань державної допомоги можуть принести користь Великій Британії, а не лише ЄС.

Але поки Британія не виявить готовності відступати від таких позицій, як порушення міжнародного права, питання довіри залишатиметься проблемою. ЄС не поспішатиме з торговельною угодою, адже без досягнення компромісу, Європарламент все одно її заблокує.

Законодавці Європейського Союзу вже попереджали, що ратифікація будь-якої угоди буде зумовлена ​​повагою Британії до умов Брекзиту, узгоджених минулого року.

Brexit навчив ЄС, що варто триматися разом у «нестабільному світі». А президентство Дональда Трампа в США та «наполегливість» Китаю підштовхнули європейців до більш активного захисту свого великого надбання: Єдиного ринку, резюмує видання.