Через зміну клімату у світі не залишиться жодного безпечного місця — The Economist

Найстрашніше у сценах руйнувань, які спостерігались у всьому світі протягом останніх тижнів, є те, що немає жодного безпечного місця, звідки можна за ними спостерігати. Земля під німецьким містом Ерфтштадт опинилася у полоні повені, Британська Колумбія постраждала від екстремальної спеки, автомобілі буквально плавають вулицями, що перетворилися на канали в китайському місті Чженчжоу. Весь світ відчуває ризик, і цей ризик пов'язаний зі зміною клімату, пише The Economist.

Викиди парникових газів зробили планету більш ніж на 1 ° C теплішою, ніж у доіндустріальні дні. Це продукує екстремальну погоду, і з підвищенням рівня шкідливих викидів усе буде погіршуватися.

На жаль, 2021 рік, мабуть, стане одним із найважчих періодів 21 століття. Якщо в найближчі десятиліття глобальна температура підніметься на 3 ° C вище доіндустріального рівня, то навіть якщо всім країнам вдасться виконати сьогоднішні кліматичні обіцянки, це не компенсує всю шкоду. Велика частина тропіків ризикує стати занадто спекотною для роботи на свіжому повітрі. Коралові рифи зникнуть, а тропічний ліс Амазонії стане примарою. Втрата врожаю буде звичним явищем. Крижані покриви в Антарктиді та Гренландії скоротяться і не зможуть відновитися, провокуючи підняття рівня моря, яке буде вимірюватися не міліметрами, а метрами.

Шість років тому в Парижі країни взяли на себе зобов'язання уникати найгіршого з цих сценаріїв, ліквідуючи викиди парникових газів, щоб утримувати підвищення температури нижче 2 ° C. Їхній шлях до цієї мети залишається вкрай повільним.

Проте навіть якби їх активність значно зросла для досягнення цілі 2 ° C, це не зупинило б вимирання лісів сьогодні, адже земля все ще буде страждати від засухи, річки виходити з берегів, а гірські льодовики зникати.

Таким чином, скорочення викидів недостатньо. Світ також терміново повинен інвестувати в адаптацію до зміни клімату. Хороша новина полягає в тому, що адаптація має політичний сенс. Люди чітко бачать необхідність цього. Коли країна інвестує в захист від повеней, це приносить користь власним громадянам. Також гроші надходять не лише із державного гаманця, компанії та приватні особи повинні розуміти необхідність адаптації та діяти. Якщо вони цього не роблять, страхові компанії можуть легко відкрити очі на всі ризики.

Частина адаптації може впроваджуватися локально. Системи попередження Німеччини про повені, ймовірно, тепер вдосконаляться. Але інші проблеми вимагають більших державних інвестицій, на зразок тих, що були запроваджені в управління водними ресурсами в Нідерландах. Багаті держави можуть собі дозволити такі речі. Але бідні країни потребують допомоги, саме тому Паризька кліматична угода передбачає щорічні перекази 100 мільярдів доларів від багатих країн.

Однак наразі багатий світ ще не виконав свої обіцянки. 20 липня відповідальний США з питань боротьби зі зміною клімату Джон Керрі підтвердив обіцянку Америки посилити свою підтримку бідних країн, що є частиною широкого кроку щодо збільшення інвестицій в адаптацію та пом'якшення наслідків кліматичної кризи у країнах, що розвиваються.

Але все має свої межі. Можна обійтися меншою кількістю води, однак якщо питна вода зникне – це глухий кут. Деякі рівні температури і вологості унеможливлюють діяльність на свіжому повітрі. Коли риф зникне, він не відновиться.

Навіть скорочення викидів може не врятувати. Кліматична система ризикує виявитись більш чутливою, ніж вважається.

Доцільним є також вивчення потужної форми адаптації - сонячної геоінженерії. Це модифікація сонячного випромінювання, за допомогою якої сонячне світло буде відбиватися назад у космос. Звісно, цей механізм не може гарантувати повну протилежну реакцію на глобальне потепління, але це допомогло б потенційно змінити режим опадів. Дослідження припускають, що сонячна геоінженерія може значно зменшити шкоду від глобального потепління.

Але різні країни можуть вимагати різного використання сонячної геоінженерії, деякі способи введення в дію цього механізму допоможуть одним регіонам, але зашкодять іншим.

Маніпулювання кліматом, який діяльність людини дестабілізувала, викликає думки про одночасну владу та безсилля людства, резюмує видання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Найбільше від зміни клімату постраждають бідні країни — FT

Сильні шторми та повені унаслідок загострення кліматичної кризи активізували переселення людей. Зокрема, зміна клімату підвищила внутрішню міграцію населення країн до рекордних показників у всьому світі. Останнім часом люди частіше покидають свої домівки через кліматичну кризу, ніж через ескалацію військових конфліктів.

Проблема зміни клімату стає дедалі серйознішою. Серія сильної посухи у Європі з 2014 року є найкритичнішою за понад дві тисячі років.

Дослідження проаналізувало кільця дерев починаючи з часів Римської імперії. Вчені заявили, що глобальне потепління є найбільш вірогідною причиною недавнього зростання екстремальної спеки.