Найбільше від зміни клімату постраждають бідні країни — FT

22 липня, 2021, 15:19 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Зміна клімату має багато спільного з пандемічною кризою.

Найбільше від зміни клімату постраждають бідні країни — FT
© Naked Science

Деякі країни, здебільшого представники «багатого світу», починають відмовлятися від карантинних обмежень, але це ще не означає завершення пандемії коронавірусу. Це може бути навіть не початок кінця. Відмова від карантинних обмежень – лише передвісник завершення ковід-епохи. Колись із пастки COVID-19 вийдуть багаті держави, тоді як бідні країни все ще будуть боротися з поширенням вірусу. І такий сценарій стосується не лише пандемії, але й кліматичної кризи, пише Financial Times.

Пандемічна та кліматична кризи мають багато спільного, зазначає епідеміолог Девід Фісман. Спостерігається експоненціальне зростання (щодо кількості випадків коронавірусу та рівня викидів вуглецю), але спочатку без яскраво помітної шкоди.

На перший погляд здається, що життя триває: для прикладу, протягом перших тижнів поширення COVID-19 люди не усвідомлювали явної загрози, те ж саме стосується зміни клімату – протягом десятиліть викиди вуглецю зростали, однак особливого значення для людей ця загроза не мала. В обох випадках люди починають діяти із запізненням. Крім того, кожна країна фактично сама вирішує, що робити. Чи слід закривати школи, будувати вітрові електростанції? Але глобальні проблеми вимагають глобальної співпраці, однак світова політика дестабілізована.

Багато лідерів країн не сприймають серйозно поради експертів. Тим часом дезінформаційна риторика – «Це просто грип!» або «Клімат завжди змінюється!», залишається відносно популярною.

Зараз чимало людей готові покласти своє життя в культурній війні: у деяких багатих країнах смертність від COVID-19 сконцентрувалася серед антивакцинаторів, які відмовляються робити щеплення.

Люди – дуже кмітливий та винахідливий вид. Але нерівність нагадує про себе: в кризових ситуаціях багаті люди та країни у більшості випадків зможуть врятуватися за допомогою технічних можливостей чи іншим способом.

Вакцини проти кліматичних змін немає. Однак в міру посилення повені Нью-Йорк та Лондон будуть зміцнювати свої захисні бар'єри. Американці залишать Каліфорнію і Маямі у разі катастрофічної посухи, переїхавши у прохолодніші регіони, подібно до того, як колись їхні предки пішли на захід. Нідерланди розташовані у «низовині», тому, щоб уникнути затоплення, місцеві жителі можуть просто покинути країну і «переїхати» до сусідньої держави.

«Ми всі просто переїдемо до Німеччини і вивчимо німецьку», - жартують науковці з Нідерландів.

На щастя для Нідерландів такий варіант порятунку цілком вірогідний. Але бідним країнам катастрофічно не вистачає засобів захисту як від кліматичних змін, так і від COVID-19.

«Країни з високим рівнем доходу «захопили» майже 44 відсотки доз вакцини. Країни з низьким рівнем доходу отримують лише 0,4 відсотка всіх запасів вакцини від коронавірусу. Прикро, але статистика не змінювалась місяцями», - заявив у червні генеральний директор Всесвітньої організації охорони здоров’я Тедрос Адханом Гебреєсус.

Таким чином COVID-19 фактично стає проблемою бідного світу. Англія святкує «День свободи», багаті країни вже вакцинують підлітків, а Ізраїль пропонує третю дозу вакцини людям зі слабкою імунною системою. Тим часом у Бангладеші армія патрулює вулиці, щоб забезпечити дотримання локдауну, тоді як діти вже пропустили 15 місяців навчання. Влада Тунісу заявляє, що його «система охорони здоров'я руйнується» під новою хвилею коронавірусу. Станом на початок червня 2021 року COVID-19 вже вбив більше людей у ​​всьому світі, ніж у 2020 році. Але смертність серед бідних людей не є новиною. На практиці цінність людського життя фактично залежить від його національності.

Це повторення кризи з ВІЛ. Нові ліки почали рятувати багатих жителів Заходу в 1990-х, тоді як населення Африки продовжувало вмирати від хвороби. Загальна кількість загиблих від ВІЛ зараз становить близько 32 мільйонів.

У зв'язку з COVID-19 багато неурядових організацій справедливо заявляють, що багатим країнам було б вигідно допомогти вакцинувати бідних. Delta не буде останнім небезпечним варіантом вірусу, який вийде з бідної країни і потрапить до «багатого світу». Це саме стосується і стану навколишнього середовища: руйнування лісів Амазонії - це варіант кліматичного дельта-вірусу. Поки бразильські тропічні ліси скорочуються, багаті країни теж відчувають нагрівання планети.

Водночас багатий світ неквапливо намагається врятувати Амазонію та відправити вакцини в бідні країни, адже його план «А» простіший: рятуй себе, а потім думай про бідних. Подорожувати до Європи-фортеці з переважно бідних країн із червоного списку майже неможливо. Велика Британія розглядала питання про депортацію шукачів притулку до Руанди. Це жорстоко, але саме так працює демократія багатих держав: політики турбуються про власних виборців.

Все це фактично сценарій розвитку кліматичної кризи, коли бідні країни, зруйновані посухою чи підняттям рівня моря, будуть ізольовані - фактично викреслені з глобальної карти. Все, що потрібно багатим державам від бідних - це сировина. Для прикладу можна поглянути на відносини багатих країн з Демократичною Республікою Конго: її цінують майже виключно як постачальника корисних копалин, таких як кобальт, що дозволяє «живити» технологічні пристрої та електромобілі.

Єдиною надією на порятунок є моральне пробудження людства. Виходячи з того, що показала криза COVID-19, найкращий шанс уникнути кліматичної катастрофи - це план, розроблений в багатій країні у власних інтересах, який врятує і решту світу, резюмує видання.

Читайте також: Глобальне потепління: метеорологи підтвердили рекордну температуру в Антарктиці

Сильні шторми та повені унаслідок загострення кліматичної кризи активізували переселення людей. Зокрема, зміна клімату підвищила внутрішню міграцію населення країн до рекордних показників у всьому світі. Останнім часом люди частіше покидають свої домівки через кліматичну кризу, ніж через ескалацію військових конфліктів.

Проблема зміни клімату стає дедалі серйознішою. Серія сильної посухи у Європі з 2014 року є найкритичнішою за понад дві тисячі років.

Дослідження проаналізувало кільця дерев починаючи з часів Римської імперії. Вчені заявили, що глобальне потепління є найбільш вірогідною причиною недавнього зростання екстремальної спеки.

По матерiалам: ZN.UA / Підготував/ла : Анастасия Гурин
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК