Business Insider: Бунт «Вагнера» міг зменшити здатність Путіна почати ядерну війну

Оскільки російська війна проти України перетворилася в довгу і виснажливу битву, Москва періодично нагадує світу, що вона володіє ядерним арсеналом і рішуче налаштована використовувати всі засоби, необхідні для забезпечення свого існування.

Експерти кажуть, що основна філософія Росії не змінилася, на папері російська політика щодо ядерної зброї не так вже й відрізняється від американської. Але брязкання шаблями мало чіткий підтекст: «Відійдіть і не допомагайте Україні повернути анексовані території, інакше Кремль може збожеволіти». У 2022 році така агресивна позиція широко розглядалася як слабкість, - пише Business Insider.

Торік Росія не обов'язково зазнавала поразки у війні, яку розпочала, але й не перемагала у ній. Погрози зробити життя в Україні, а можливо, і в усьому світі, неможливим була картою відчаю. Втім, Владімір Путін, весь цей час був зацікавлений більше у відновлені імперії, а не в організації Армагеддону. На думку деяких експертів, світ зробив би помилку, якби піддався такій ядерній риториці, оскільки це могло зробити світ більш страшним місцем. Адже ядерні погрози фактично замінили б будь-яку ефективну дипломатію.

Короткий заколот «Вагнера» під керівництвом Євгенія Пригіжина минулого тижня відродив страх щодо Росії і її ядерної зброї. Адже з’явилася перспектива, що кілька тисяч колишніх в’язнів, які стали бійцями-найманцями піднявши перспективу того, що кілька тисяч ув'язнених, які перетворилися на солдатів-найманців, можуть взяти під контроль долю світу.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

WP: Заколот підірвав позиції Путіна як глобального автократа

Але наслідком того, що виглядає як невдалий державний переворот, стало те, що Владімір Путін був серйозно ослаблений. А марш «Вагнера» на російську столицю, який практично не зустрів жодного опору, свідчить про те, що російський автократ все ж не має абсолютної влади. Представник західної розвідки сказав виданню Wall Street Journal, що заколот найманців продемонстрував межі влади Путіна і «фактично зменшив загрозу ядерного конфлікту, оскільки підлеглі з меншою ймовірністю будуть виконувати його накази».

Директор «Проекту ядерної інформації Федерації американських вчених» Ганс Крістенсен сказав Business Insider, що такої інтерпретації подій в Росії він ще не чув. Втім, вона цілком може бути правдивою. Хоча варто пам’ятати, що навіть російська еліта, схоже, не до кінця розуміє, що сталося з повстанням «Вагнера» і чому.

«Якщо наступ «Вагнера» не зустрів опору на відстані 800 кілометрів тому, що російські Збройні сили відмовилися виконувати накази зупинити його, то це гіпотетично може означати, що вони також можуть відмовитися від виконання інших наказів включно з проведенням ядерних операцій», - сказав Крістенсен, додавши, що це стосується, принаймні, застосування такої зброї проти України.

Американські чиновники підкреслюють, що хоча періодичне балансування Росії на межі ядерної війни може викликати занепокоєння, воно, як видається, має суто риторичний характер.

«Ми не бачимо жодних змін у ядерній політиці Росії», - заявив Держсекретар США Ентоні Блінкен в ефірі телеканалу CBS 25 червня. І ця його заява прозвучала не лише після заколоту «Вагнера», але й після рішення Росії розмістити частину тактичної ядерної зброї в Білорусі.

Протягом останніх тижнів Київ звинувачував Росію в планах саботажу на Запорізькій АЕС. Напередодні заколоту Прігожина президент Володимир Зеленський заявив, що Москва планує влаштувати «теракт» на території електростанції. А українська розвідка стверджує, що Росія, яка контролює АЕС з минулого року, підготувала план підриву електростанції так само, як вона це зробила з Каховською ГЕС.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Росія технічно готова спровокувати локальний вибух на ЗАЕС: Зеленський припустив, навіщо це ворогу

«Без відповіді залишається питання, чи захоче будь-який російський командир або офіцер розвідки виконувати наказ, пов'язаний з ядерною зброєю, від людини на вершині хиткого режиму, якщо не прямої атаки НАТО на Москву не відбувається. І цілком можливо, що сам Путін усвідомлює це, що ще більше зменшує загрозу імпульсивного знищення», - пише видання.

«Справа не в тому, що підлеглі не послухаються. Просто для того, щоб віддати такий наказ, президент повинен мати дуже сильну позицію», - пояснив  експерт з питань російського ядерного арсеналу в «Інституті досліджень проблем роззброєння» при ООН Павєл Подвіг.

Понад 20 років Путін проектував цей образ сили, як вдома, так і за кордоном. Однак зараз він керує невдалою війною, яка сама по собі породила невдале повстання, що змушує росіян та іноземців замислитися над тим, чи справді він контролює ситуацію. І це, можливо, зробило ядерну катастрофу ще менш імовірною.