Автор приводить слова одного з британських істориків Девіда Старкі, який заявив в ефірі BBC, що бачить в тому розриві відносин з ЄС, що відбувається сьогодні, паралелі з історичним розривом між королем Англії Генріхом VIII і папським Римом в XVI столітті. Цей розрив призвів до реформації, яка в свою чергу заклала основи англійської імперської експансії.
За час, що минув з моменту референдуму про вихід з ЄС, бачення Британією своїх відносин з іншим світом все більше наповнюється імперськими мотивами, пише Коваль. У повчальному тоні послання Терези Мей Дональду Туску також можна вловити прояв цієї тенденції. У цьому зв'язку можна також звернути увагу на такий факт: в якості альтернативи ринку Євросоюзу після Brexit британські політики цілком серйозно розглядають основними торговими партнерами саме країни, що раніше входили до складу Британської імперії - Австралію, Канаду і Нову Зеландію.
"В коридорах влади в Лондоні заклики Мей побудувати "дійсно глобальну Британію" поза рамками ЄС навіть охрестили планом "Імперія 2.0". Якщо цей курс матеріалізується, і британці не зможуть встояти перед спокусою будувати свою нову ідентичність і політику поза рамками єдиної Європи на основі "блискучого імперського минулого", то, мабуть, домовлятися з Брюсселем їм буде дуже складно", – пише автор.
Детальніше про наслідки Brexit читайте у статті Олексія Коваля "Brexit запущено! Чи сумуватиме ЄС за Британією?" в тижневику "Дзеркало тижня. Україна".