Big tech процвітає у розпал рецесії – The Economist

Індустрія технологій ніколи не була економічно більш важливою, ніж зараз. На частку п'яти найбільших фірм Кремнієвої долини зараз припадає близько 20% вартості індексу S&P 500 самих великих американських компаній. Тим не менш, до недавнього часу ніхто не мав уявлення про те, як ці величезні, важливі підприємства будуть жити в умовах економічної рецесії. Коли останній спад почався в 2007 році, Facebook було всього чотири роки, Amazon був у двадцять разів менше від свого сьогоднішнього розміру, а Apple заробляла більше грошей на комп'ютерах Mac, ніж на iPhone, пише The Economist.

Отже, як поживає Big tech? Очевидний і часто згадуваний момент полягає в тому, що індустрія процвітає в умовах дикої рецесії, оскільки люди проводять більше часу за екранами і працюють віддалено. Але якщо придивитися, то і картина буде більш складною. Індустрія зміщується від бізнес-моделей, що домінували в останнє десятиліття, до нової ери передплат, електронної комерції та бізнес-інфраструктури. Простіше кажучи, духовний центр тяжіння технологій переміщується з Сан-Франциско в Сіетл.

Рівень болю, що випробовують більш традиційні великі фірми, важко переоцінити. 29 квітня Ford заявив, що втратить 5 млрд доларів в цьому кварталі, в той час як Boeing буде отримувати 4,7 млрд доларів допомоги кожні три місяці. Порівняно з цим, технологічні фірми знаходяться в русі. Компанія Alphabet, батьківська компанія Google, побачила, що продажі виросли на 13% в першому кварталі в порівнянні з минулим роком, а прибуток досяг 7 млрд доларів. 3 млрд користувачів Facebook витрачають більше часу на їх послуги. Microsoft, зараз найцінніша технологічна фірма, за квартал отримала прибуток у розмірі 10,8 млрд доларів.

І все ж за цими цифрами криються натяки на вразливість. Дохід від реклами, основне джерело доходу для Alphabet і Facebook, знаходиться під тиском. У березні Google скоротив витрати на рекламу в пошукових системах приблизно на 15% порівняно з минулим роком. Клієнти малого бізнесу, зокрема, рідше відмовляються від послуг в умовах спаду. Іншою слабкою стороною можуть бути продажі смартфонів, які зазвичай продаються через роздрібні магазини і залежать від ланцюгів поставок. Як пише The Economist, Apple ще не повідомила, але і Samsung і Qualcomm, які заробляють на мобільних телефонах, вже попередили, що продажі пристроїв можуть впасти. Між тим, серед фірм, які покладаються на людський контакт, відбувається жорстоке витіснення з ринку. Lyft, компанія щодо спільного використання автомобілів, яка стала публічною рік тому, планує звільнити 17% своєї робочої сили.

Так само, як деякі з компонентів, які визначали попередню епоху, стають застарілими, нові джерела зростання стають більш ясними. Замість того, щоб бомбардувати споживачів рекламою, підписки процвітають. Netflix, гігант потокового мовлення, додав 16 млн нових передплатників в кварталі до березня. Музичний сервіс Spotify опублікував аналогічні результати (він також повідомив про зростання кількості слухачів, які шукають "chill"). Microsoft надає найважливішу інфраструктуру для віддаленої роботи поряд з новими зірками, такими як Zoom. А Amazon показав, що багато країн не можуть жити без їх підрозділи хмарних обчислень, і електронної комерції, що бурхливо розвивається.

Напрямок - північ

Великі фірми, які знаходяться в менш вигідному положенні, швидко адаптуються до цієї нової ери. Facebook поспішає поліпшити додаток для відеодзвінків. Google розширює свої можливості хмарних обчислень, і, щоб стимулювати попит, Apple скорочує продажі телефонів і просуває свої послуги. Але на даний момент переможцями є Microsoft і Amazon, розташовані на півночі Тихоокеанського шельфу в Сіетлі. Криза показала стійкість великих технологій, але також і те, що баланс сил змінюється.

Раніше, Юрій Дудь зняв фільм про Кремнієву долину і масовий відтік мізків з Росії після анексії Криму. Після анексії Криму і початку російської агресії в Донбасі, відчутно зросла еміграція талановитих фахівців з Росії в Кремнієву долину.

Також, читайте про те, як світ повинен реагувати на глобальні біозагрози в матеріалі Олександра Капустіна, співробітника МЗС України, для ZN.UA, - "Крихкість технологічної цивілізації".