Які важелі впливу на Китай мають США? Пекін завжди робив те, що не подобалося Америці - купував нафту в Ірану, будував порт у Камбоджі, арештовував дисидентів, або не робив того, що просив Вашингтон, наприклад, не запроваджував санкції проти Північної Кореї та не відкривав свій ринок для сільськогосподарської продукції США, пише The New York Times.
Американці постійно обмірковували, які важелі впливу вони могли б використати, щоб змінити поведінку Китаю. Не було простих відповідей; розчарування через нездатність Америки «змінити Китай» відчувається вже давно. Але зростання агресивної поведінки Пекіна посилює проблему. І в епоху конкуренції великих держав потреба накопичувати та використовувати важелі впливу стає гостро актуальною.
Сам президент США Джо Байден визнав, що важелі впливу на Пекін відсутні. Погіршує ситуацію те, що китайські лідери відчули слабкість США. Успішна боротьба з COVID-19 та відродження економіки допоможуть Америці протистояти Пекіну. Тим не менш, цього недостатньо, щоб надати Вашингтону необхідну перевагу. Основним підходом адміністрації Байдена до Китаю було залучення інших країн, щоб протистояти Пекіну з різних питань, від порушення прав людини та технологій до Тайваню. Але зростає складність у визначенні чітких пріоритетів.
Якщо немає чітких пріоритетів, то важелі впливу розсіюються у нестабільному списку нагальних питань.
Колишній президент США Дональд Трамп зосередився на торговельних війнах із Китаєм. Байден повинен визначити пріоритетні питання, в яких США можуть реально досягти прогресу з Китаєм: торгівля та інвестиції, заходи щодо зміни клімату та контроль небезпечної зброї.
Крім того, потрібні нові торговельні стандарти, що регулюють технології, а також правила для обмеження автономної зброї.
Адміністрація Байдена повинна забезпечити конкретні зміни у глобальній енергетичній, будівельній та транспортній системах для стримування зміни клімату. Щоб отримати необхідні важелі впливу, США можуть дати Китаю перспективу сприятливого результату, що змусить Пекін замислитися над партнерством із Вашингтоном.
Американські чиновники часто говорять про «посилення тиску» на Китай, але санкції та тарифи, як правило, не змінювали поведінку Пекіна. Можливо, на Китай вплинуть перспективи більш стабільних і конструктивних відносин із США.
Наразі адміністрація Байдена активно націлена проти Китаю. Такий підхід може не дозволити США реалізувати всі пріоритети зовнішньої політики. Це загрожує тим, що США та Китай не розглядають питань, де важливість переговорів має найбільше значення. Пекін не має стимулу змінювати свою поведінку.
Байден каже, що хоче співпрацювати з американськими союзниками для того, щоб контролювати агресивну поведінку Пекіна. Але, вимагаючи нечітких зусиль «протидії Китаю», адміністрація США не врахувала, що союзники мають свої пріоритети.
Деякі з них не будуть звертати увагу на порушення прав людини у Китаї, інші не будуть відмовлятися від китайських технологій і не приєднаються до «антикитайського блоку». Частина союзників не хочуть розривати торговельні зв’язки з Пекіном.
Щоб отримати перевагу спільного важеля впливу, Байден повинен врахувати занепокоєння союзників та досягти реальної угоди щодо порядку денного. Для цього потрібен час, наполеглива праця та компроміс.
Завдяки цілеспрямованому спільному тиску та обіцянці конструктивного підходу Китай може почати змінювати свою політику. Але нещодавно Пекін також натякнув, що не бачить сенсу у зміні свого курсу.
Адміністрація Байдена заявила, що ера взаємодії з Китаєм закінчилася, тепер США повинні «взяти верх у стратегічній конкуренції». Америка створює коаліції для стримування Китаю і часто публічно критикує дії Пекіна.
Однак навіть за наявності величезної кількості важелів впливу, завжди будуть залишатися сфери розбіжностей із Китаєм. Проблема порушення прав людини у Китаї є серйозною, а ставлення китайської влади до власних громадян, особливо до меншин та дисидентів, є образливим. Подібним чином, питання суверенітету Тайваню завжди буде викликати напругу у відносинах двох країн.
Байден, звичайно, повинен і надалі закликати Китай не порушувати права людини та припинити чинити тиск на Тайвань, але США повинні визнати, що їхня здатність змусити Китай змінити поведінку є незначною.
Ось чому Байден повинен правильно використовувати важелі впливу, які можуть отримати США. Встановлення чітких пріоритетів і забезпечення того, щоб Китай знав, що прогрес призведе до конструктивних відносин, є необхідною відправною точкою, резюмує видання.
Сполучені Штати критикують Китай за все, що, на думку Вашингтона, не відповідає принципам, які сповідують США. Демократія, більше капіталізму і свободи, припинення державної підтримки промисловості, вільний ринок — усе це успішно функціонує у США, свідчить про правильне влаштування суспільних відносин і має бути впроваджене в КНР. Уявімо, що сила переконання виявилася нездоланною і США досягли бажаного результату. Що буде далі? Читайте статтю Сергія Корсунського «Що зробило США та Китай великими державами і не дозволить Росії стати поруч із ними».